64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Органи юстиції інформують

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак  колишній чоловік  відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4  місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном  може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

 

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим. 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

*****

Пане Міністре! Я працював столяром на підприємстві майже півроку, отримував “наручно” зарплату, але, як з’ясувалося, офіційно мене ніхто не оформив. Про всі обов’язкові процедури при влаштуванні на роботу я дізнався вже потім, після інциденту. Як мені бути тепер?

В’ячеслав Мурований

Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору.

При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.

Що розуміється під  нелегальним  працевлаштуванням?

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.

Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:

·         фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

·         оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;

·         виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:

·         незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою; 

·         інше грубе порушення законодавства про працю.

Такі дії караються:

·         штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;

·         або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

·         або виправними роботами на строк до 2-х років.

 

Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?

У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині  працевлаштуваннящодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:

·         штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);

·         або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;

·         або виправними роботами на строк до 2-х  років;

·         або арештом на строк до 6-ти  місяців.

 

Куди можна звернутись за захистом своїх прав? 

У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись

до:

·         Територіального органу Державної служби України з питань праці

·         Суду

Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.

Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.

 

У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів  щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці  з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль  за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

******

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?

З повагою, Олексій Мироненко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38 429 грн до 76 840 грн.

Хто такий суб’єкт владних повноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо  органом (особою)  сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  Мета  призначення такого покарання є недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

·         Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.

·         Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).

·         Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

******

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

·         самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 

·         отримати психологічну підготовку до пологів;

·         бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

·         отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.  

Які права має жінка під час пологів?  

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

 

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

·         витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;

·         довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

 

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює  сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

 

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

 

1.      державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;

2.      реєстрація місця проживання новонародженої дитини;

3.      призначення допомоги при народженні дитини;

4.      призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

5.      реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

6.      реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

7.      отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

8.      визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;

9.      присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

             

·         Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

 

·         Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

 

·         Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

 

·         Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

******

Доброго дня!  Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава  створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо  переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення  лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань,  які передбачені  у  Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF  

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого

 

-    - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

-    -    або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.

Якщо ці самі дії  призвели до  смерті  хворого або інших тяжких наслідків

-             карається обмеженням волі на строк до 4-х років;

-             або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого

-          карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;

-          або виправними роботами на строк до 2-х років;

-          або обмеженням волі на строк до 2-х років;

-          або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо ці дії  спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього

-          карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;

-          або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

 

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

******

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

 

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

 

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

 

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

 

Як захистити своє право?         

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

·         правоохоронних органів;

·         Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;

·         регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;

·         мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

·         на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

·         на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

·         на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;

·         коли наявний судовий спір;

·         розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

·          

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

 

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

 

Які строки звернення до Комісії?  

·         60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;

·         15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

 

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

 

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

 

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

 

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

 

До якого суду звертатись?  

·         До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.

·         До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.

·         всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

 

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

 

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу

на громадян від 170 до 850 грн

на посадових осіб від 340 до 1700 грн

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:

штрафом від 3400 до 5100 грн

або арештом  на строк до 6 місяців

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:

обмеженням волі на строк від 2 до 4 років

або позбавленням волі на строк до 2 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:

штрафом від 5100 до 8500 грн

або арештом на строк до 6 місяців,

або обмеженням волі на строк до 3 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:

позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.



******

02.05.2019

Про обов’язки батьків відносно своїх дітей консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

 

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому законодавством.  

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Першочерговим обовязком батьків, які перебувають у шлюбі, є те, що вони зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я. Батько, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов'язаний за повідомленням служби у справах дітей, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробила мати дитини. У разі, якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.

Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, стаття 212-1передбачає, що несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу у сумі від 17 до 51 грн.

Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно. Неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.

Кожна сім'я має у власності певне майно. Це можуть бути будь-які речі, грошові кошти, нерухомість, транспортні засоби, засоби виробництва. Головним його призначенням є задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб членів сім'ї. Відповідно до статті 173 Сімейного кодексу, батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.

Слід зазначити, що майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини. Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Статтею 180 Сімейного кодексу передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина.

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати.

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.


*******

27.09.2018

Норми законів #ЧужихДітейНеБуває діють!

З лютого 2018 року в силу вступили норми першого пакету законів#ЧужихДітейНеБуває, які запровадили дієві механізми впливу на неплатників аліментів.

Боржників, які заборгували своїй дитині більше 6 місяців, тимчасово обмежували у:

- праві виїзду за кордон України;

- праві керування транспортними засобами;

- праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною і холодною зброєю.

Також, стало можливим притягувати неплатників аліментів до суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Оплата за такі роботи спрямовується на погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуваєвступив в силу з серпня цього року. Ним передбачено посилення відповідальності неплатників аліментів, збільшення мінімального рівня фінансової підтримки дітей, які проживають в неповних сімях, та запровадження пільг і стимулів для батьків, які сумлінно виконують свій обов’язок у вигляді податкових пільг та інших преференцій.

Обмеження, передбачені першим пакетом законів, застосовуються до боржників у разі наявності заборгованості більше 4 місяців, а до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям – більше 3 місяців.

Завдяки запровадженим новаціям Зачепилівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області стягнуто зі злісних неплатників аліментів 1,1млн.грн. на користь 115 дітей.


**********

29.03.2018

 Загальнонаціональний правоосвітницький  проект Міністерства юстиції України   « Я МАЮ ПРАВО!» в дії.

                    З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механімів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб стартував  загальнонаціональний правоосвітницький проект Міністерства юстиції України  « Я МАЮ ПРАВО!». У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

                Проект має свою офіційну назву українською та англійською мовами. Для зручності є скорочена назва: ЯМП!  

  Метою проекту є підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян. Ціллю- інформування  громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.

              Старт проекту відбувся 7 червня 2017 року. Його було презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уоррком в Кабінеті Міністрів  України. Тривалість заходу 3 роки, а реалізується він шляхом об’єднання зусиль Уряду, органів Міністерства юстиції, сиситеми надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Нормативною базою проекту є:

-          розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2017 року № 638-р « Про реалізацію правоосвітницького пректу « Я маю право!» у 2017-2018 роках;

-          наказ міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 рорку № 3743/7 « Про затвердження Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правоосвітницького проекту « Я маю право!». Відповідно до зазначеного наказу  Міністерство юстиції України разом з Координаційним центром з надання правової допомоги спільно з іншими міністерствами та центральними органами виконавчої влади, обласними та Киїівською міською державними адміністраціями за участю органіа місцевого самоврядування забезпечують виконання передбачених Планом заходів ( розміщення зовнішньої реклами, як соціальної, організація виступів в ЗМІ з питань роз’яснення громадянам гарантованих з їм Конституцією та законами України прав у різних сферах життя, висвітлення заходів з реалізації проекту у засобах масової інформації, соціальних мережах та на веб- сайтах та ін.).

       Враховуючи його важливість для громадян, 13.09.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення презентувати Національній раді реформ  при Президентові України загальнонаціональний проект « Я маю право !» та звернутися до Президента з ініціативою 2018 рік роком реалізації проекту « Я МАЮ ПРАВО!»

    Проектом планується охопити всі міста України , включаючи відділені селища, у тому числі ті, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

    Визначено телефон єдиного контакт – центру системи надання безоплатної правової допомоги : 0800213103,за яким надаються інформація про проект та правові консультації.

     З метою популяризації і більш швидкого поширення проекту його девізом оголошено вислів: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ! ( Знаю свої права. Користуюсь ними і знаю, що треба робити, якщо мої права порушують. Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права).

    Поточними повідомленнями проекту у 2017 році є наступні: Не знаєш як вирішити спір? Забирають бізнес? Відбирають майно? Вимагають хабара за іспит чи навчання?  Як оформити договір оренди землі? Як оформити виплату субсидій? Не сплачуєш аліменти?

      Проект є широкофокусним  та поширюється на все населення України, він має такі спеціальні цільові аудиторії: громадяни, в яких виникає потреба вирішити спір , власники бізнесу та майна, студенти, аграрії та селяни, громадяни, які мають право на субсидію, особи, які мають право на аліменти.

      Координація проекту здійснюється централізовано Міністерством юстиції України. Офіційними спікерами на національному рівні \ міністр юстиції Павло Петренко, заступник міністра юстиції Гія Гецадзе, директор Координаційного центу з надання правової допомоги, на регіональному рівні - начальники  Головних  територіальних управлінь юстиції та директори центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.


27.02.2018

31.01.2018 року

   13 вересня 2017 року з метою роз’яснення змісту ключових реформ (змін у законодавстві) в рамках проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!» в Іваничівській центральної районної бібліотеки відбулась зустріч з начальником Іваничівського бюро правової допомоги Надією Адамович та провідним спеціалістом Іваничівського районного відділу ДРАЦС Тетяною Михайловською.
  Під час зустрічі присутні ознайомились з основними новаціями Міністерства юстиції України щодо діяльності он-лайн-сервісів, з ключовими меседжами проекту «Я маю право!». 
   В ході спілкування всі охочі отримали відповіді на питання як діяти коли вимагають хабар, коли є загроза втратити бізнес або майно, ознайомились з порядком вирішення спорів, переліком платних послуг, які можуть надаватись органами реєстрації актів цивільного стану, порядком встановлення факту родинних стосунків та інші.



30.01.2018 року У Мін’юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році

Сьогодні Міністр юстиції Павло Петренко, перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька, заступники Міністра юстиції Олена Сукманова та Світлана Глущенко, а також керівник Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк взяли участь у прес-конференції, в ході якої поінформували ЗМІ та громадськість про результати роботи Міністерства юстиції у 2017 році.

За словами очільника Мін’юсту, головними напрямками роботи відомства минулого року стали захист прав громадян та бізнесу, а також розвиток сучасних сервісів. Зокрема, було завершено розбудову повноцінної системи безоплатної правової допомоги, яку визнано однією з найкращих у світі.

«Нині в усіх куточках країни діє 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги. Майже 880 тисяч українців звернулися до наших центрів та бюро за допомогою чи телефоном єдиного контакт – центру за консультацією. Сьогодні майже 8 000 000 українців мають право на отримання безоплатної правової допомоги», - зазначив він.

Так само минулого року стартував загальнонаціональний просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», який має кардинально змінити відносини громадянина та держави, навчити українців захищати свої права.

Важливою складовою проекту «Я МАЮ ПРАВО!» став запуск низки ініціатив, найбільш вагомими з яких є #АгроРейдериСтоп, #МаскиШоуСтоп, #ЧужихДітейНебуває та #ХабарЗаНавчанняСтоп.

«Про важливість цього проекту свідчить той факт, що 2018 рік Указом Президента оголошено роком реалізації проекту в Україні», - додав Міністр юстиції.

Він також звернув увагу на подальший розвиток проектів Міністерства юстиції «Шлюб за добу» та «Отримання свідоцтва про народження дитини безпосередньо у пологовому».

«Минулого року ми забезпечили батьків новонароджених повним пакетом послуг, які можна отримати, не виходячи з медичної установи. Окрім безпосередньо отримання свідоцтва, це і реєстрація місця проживання новонародженого, і оформлення державної допомоги при народженні дитини онлайн. Фактично, нині видано за сучасною європейською процедурою майже 250 тисяч свідоцтв про народження та проведено 40 тисяч реєстрацій», - поінформував присутніх Міністр юстиції Павло Петренко.

У 2017 році розпочато реалізацію реформи виконання судових рішень та запущено інститут приватних виконавців. На сьогодні вже більше 1000 осіб подали заявки на навчання, з яких склали іспит та почали працювати  80 приватних виконавців. Завдяки запровадженню змін, частка виконаних судових рішень збільшилась до 18%.

Павло Петренко також поінформував присутніх про ключові напрямки роботи міністерства у 2018 році, серед яких - якісна еволюція системи виконання судових рішень, подальший розвиток онлайн сервісів Мін’юсту та реалізація загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

Серед досягнень Міністерства юстиції перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька виокремила участь відомства у пілотному проекті з реформування системи органів виконавчої влади та створення двох нових Директоратів Мін’юсту.

«Мін’юст став одним з 10 міністерств, де запроваджено пілотний проект в рамках реформи державного управління КабМіну. Ми провели прозорі та повністю відкриті конкурси, в ході яких було відібрано керівників та співробітників директоратів. Завдяки конкурсу ми змогли обрати найкращих і найбільш вмотивованих претендентів, багато з яких мають західну освіту та досвідом роботи за кордоном», - сказала перший заступник Міністра юстиції.

За її словами, саме цього року систему електронних торгів OpenMarket переведено на найбільш захищену технологію збереження даних Blockchain. Незабаром ця технологія використовуватиметься в усіх державних базах даних.

Вона також зауважила, що Мін’юст продовжує війну з агресором на міжнародному правовому фронті.

«Протягом 2014-2017 рр. підготовлено та направлено до Європейського суду з прав людини 5 міждержавних заяв проти Росії. Цього року ми подали багатотомні пакети доказів у двох справах. Нині очікуємо на графік проведення слухань та готуємо матеріали за іншими заявами», - зауважила Наталія Бернацька.

Заступник Міністра юстиції Олена Сукманова зауважила, що антирейдерські агроштаби, які за ініціативи Мін’юсту працювали по всій Україні, стали прикладом ефективної взаємодії різних органів влади у спільній справі – протидії рейдерству.

«На «гарячу лінію» агроштабів надійшло 615 дзвінків. Штаби розглянули 491 звернення громадян із загальних питань та 136 звернень з питань з ознаками рейдерства. Найголовніше – проти агрорейдерів порушено 17 кримінальних справ», - наголосила Олена Сукманова.

Як повідомив керівник Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, у 2017 році до системи безоплатної правової допомоги звернулося в понад півтора рази більше громадян, ніж у попередньому році. За його словами, це свідчить про запит громадян на таку допомогу, а також про довіру до системи з їх сторони.

«Серед пріоритетів нашої роботи у нинішньому році – посилення правових можливостей громад, а також підвищення якості надання безоплатної правової допомоги. Зокрема, через удосконалення діючої системи управління якістю, запровадження офісів громадського захисника та інституту наставництва, та відкриття сучасних комунікативних платформ у 5-ти найбільших містах. Наша мета – забезпечити якісні послуги правової допомоги усім, хто її потребує», - Олексій Бонюк.

 


23.01.2018 року    Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже майже 300 тис. дзвінків


298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи.[1] У минулому,  2017 році до центру телефонували 156 287 разів.  Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.

Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.

Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:

- правові консультації;

- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги; 

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними  питаннями;

- поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;

- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Надання правових консультацій та роз´яснень з будь-яких питань забезпечують фахівці-юристи офісу в Сумах, який працює з понеділка по п’ятницю в робочий час.З усіх інших питань інформацію цілодобовоможна отримати від операторів офісу, який розташований у Чернівцях.

Нагадаємо, що контакт-центр у Сумах був відкритий зовсім нещодавно – у липні 2017 року. Прикметно, що лише за півроку його роботи оператори відповіли на 22 772 дзвінки щодо отримання правових консультацій (що становить 14,6% від усіх вхідних дзвінків).

«Єлюди, якіобєктивнонеможутьсамостійноприйтиподопомогу, але їм потрібнопроконсультуватися з приводу того чи іншого питання. Ми раді, що можемо допомагати у цьому, розширюючи таким чином можливості для доступу до безоплатної правової допомоги», - коментує в.о. директора Олексій Бонюк.



22.01.2018 року Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

- Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
- Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
- Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу можна звернувшись до Зачепилівського бюро безоплатної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с. Зачепилівка, вул.Центральна,82, або зателефонувавши за номером: 5 - 18 -70.


02.10.2017.   Платні послуги Зачеипилівського районного відділу  ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області


           
Зачепилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській  області відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 N 1168 надаються ряд послуг.
            Державна реєстрація шлюбу – це не просто формальна процедура, це велике торжество.   Тому працівниками ДРАЦСу пропонується урочиста державна реєстрація шлюбу. Вартість такої реєстрації становить 383,72 грн, а проведення традиційного обряду “Шлюбу” одним обрядовцем за скороченим сценарієм – 277,51грн. Урочиста реєстрація шлюбу може проходити і поза межами приміщення відділу ДРАЦС. Як правило, пишна виїзна церемонія проходить в обраному молодятами незвичайному місці – це може бути ресторан на відкритому повітрі, парк та ін.   Ціна даної послуги -1469,93 грн. Також пропонується видача запрошення із зазначенням дати держаної реєстрації шлюбу – 54,53 грн.   
          Якщо Ви втратили документ про державну реєстрацію народження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, а державна реєстрація проведена іншим відділом або компетентними органами іноземних держав і не плануєте туди їхати щоб його поновити Ви можете звернутися до нашого відділу де Вам нададуть правову допомогу, що включає складення заяв (анкет, прохань) у вирішенні питання щодо повторної видачі свідоцтв та інших документів про державну реєстрацію актів цивільного стану. Ціна такої послуги: 
- відділами державної реєстрації актів цивільного стану не за місцем звернення заявника – 83,79грн;
- компетентними органами іноземних держав – 103,90 грн.
         Працівниками відділу складаються за проханням фізичних осіб заяви про державну реєстрацію актів цивільного стану, про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, про внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану. Вартість послуги 55,89 грн.
          Також працівниками відділу надаються консультації з питань сімейного та цивільного законодавства – вартість послуги  93,84, а також з питань витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану - вартість послуги 67,03 грн.
       Надання платних послуг здійснюється на бажання та за письмовою заявою фізичної особи. Плата за платні послуги здійснюється в безготівковій формі шляхом попередньої оплати.
       Особи, які мають статус учасника антитерористичної операції (при пред'явлені підтверджуючих документів) звільняються від сплати послуг за організацію та проведення індивідуальних обрядів державної реєстрації шлюбу та народження. 
     Розмір плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану Харківської області, затверджений наказом Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 25.05.2017   року № 140/ 3.



Відтепер у пілотному проекті «Шлюб за 24 години» участь прийматиме і Харків. Тож така швидкісна послуга - реєстрація шлюбу за 24 години - доступна і жителям області.


        Відповідно до розпорядження  Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1068-р “Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 502 ” - розширено перелік міст, відтепер у пілотному проекті «Шлюб за 24 години» також будуть брати участь такі міста, як Вінниця, Дніпро, Луцьк, Миколаїв, Кам'янець-Подільський, Рівне, Житомир та Харків.
         В пілотному проекті беруть участь два відділи державної реєстрації актів цивільного стану міста Харкова. Але  надалі список відділів, які візьмуть участь у пілотному проекті, буде тільки збільшуватися, адже результати проведення пілотного проекту «Шлюб за 24 години» довели його ефективність та зацікавленість громадян в одержанні цієї послуги.

Тож за добу зареєструвати шлюб можуть у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( вул. Сумська, 61) та у Київському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( вул. Ярослава Мудрого, 17)

Визначили і два підприємця, які стали виконавцями швидкісної послуги. На території Харківщини - це КП «Щасливе місто» та КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Дергачівського району.


Зачепилівський районний відділ державної реєстрації
актів цивільного стану Головного територіального
управління юстиції у Харківській області



12.01.2017 року. Зачепилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області інформує:


РЕЄСТРУВАТИСЬ ПО-НОВОМУ: ВАЖЛИВІ ЗМІНИ У ПРОЦЕДУРІ РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ


В Україні ще минулого року було змінено процедуру реєстрації місця проживання українців. Тепер термін, виділений законом на реєстрацію нового місця проживання, збільшено до 30 днів.  

Насамперед зміни спрямовані на реалізацію реформи з децентралізації влади, а саме – розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Це в свою чергу, на думку законодавців, має оптимізувати надання адміністративних послуг.

Що нового?

Таким чином, функції з реєстрації місця проживання, які раніше здійснювала Державна міграційна служба, були делеговані органам місцевого самоврядування.  Органами реєстрації сьогодні виступають виконавчі органи сільських, селищних або міських рад. А якщо такі органи не створені, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова.

Процедуру реєстрації місця проживання українців було змінено відповідно до Постанови Кабміну №207 “Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру”.

Відомості про місце проживання осіб відтепер мають заноситися до єдиної бази – Єдиного державного демографічного реєстру, доступ до якої мають органи міграційної служби та виконкоми місцевих рад.

Встигнути за 30 днів

Незначних змін також зазнала і сама процедура реєстрації місця проживання  Зокрема, особі, яка знялася з реєстрації в одному місці, дається 30 календарних днів на те, щоб зареєструватися в іншому. Раніше цей термін становив 10 днів. З урахуванням того, що з початку 2016 року в Україні почали видавати сучасні паспорти у вигляді ID-карт  постановою врегульовано порядок занесення інформації про місце проживання на електронний чіп, вмонтований в такий паспорт.

Які документи потрібні для реєстрації?

Суттєвих змін тут немає. Для реєстрації місця проживання особа або її представник повинен подати: заяву за встановленою формою; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання – паспорт, посвідка на тимчасове чи постійне проживання тощо; квитанцію про сплату адміністративного збору; документ, що підтверджує право на проживання в житлі – ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду тощо.

Якщо заява подається представником особи, тоді, крім зазначених документів, додатково потрібно надати документ, що засвідчує особу представника та його повноваження.

У разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу та зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.

Штраф, але спершу – попередження

Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа прострочила терміни для реєстрації нового місця проживання, працівник органу реєстрації складає на неї адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення .  Відповідно до нового порядку, особі, яка порушила термін реєстрації вперше, загрожує тільки попередження.

Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року – тоді вже накладається штраф. Розмір штрафу встановлено від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 17 до 51 гривні. Раніше в такому випадку, одразу без попередження, накладався штраф у такому ж розмірі.

Однак,   чинне законодавство розрізняє два поняття: “місце проживання” та “місце перебування”. Під останнім розуміється проживання в конкретному помешканні менше 6 місяців.

Виходить, що адміністративній відповідальності особа може бути піддана лише за нереєстрацію місця проживання, а не за нереєстрацію місця перебування

Крім того , якщо ж не проводити зняття з реєстрації свого місця проживання, то виходить, що і обов’язку здійснити реєстрацію в межах 30 днів не виникає, а отже і не виникає підстав для притягнення до відповідальності.

До того ж, протоколи про адміністративні правопорушення повинні складати уповноважені органи місцевого самоврядування, а безпосередньо притягати до адміністративної відповідальності мають виконкоми місцевих рад.

Якщо людина орендує житло – як бути з пропискою?

Постанова визначає, що документом, який підтверджує право на проживання в житлі, зокрема, може бути і договір найму (піднайму, оренди),  В цьому випадку законодавство не вимагає особистої присутності власника житла при реєстрації місця проживання. Крім того,  постанова не містить якихось особливих вимог щодо вигляду, в якому повинні подаватись такі договори.

Таким чином, особа, яка винаймає житло за договором, може особисто звернутися до органів реєстрації та зареєструвати своє місце фактичного проживання .

Однак,  враховуючи значний податок на прибуток із здачі в оренду житла, більшість власників договори оренди взагалі не укладають, а якщо й укладають, то в одному екземплярі, який залишають собі на випадок завдання наймачем збитків у вигляді пошкодження приміщення.

Що стосується зняття з реєстрації осіб, які все-таки дійшли згоди з власником житла, уклали договір та здійснили реєстрацію свого місця фактичного проживання, то підставою в цьому випадку буде закінчення строку дії договору. У такому разі зняття з реєстрації можна провести як за заявою наймача, так і власника,  

Загалом, збільшення терміну до 30 днів та відсутність при першому порушенні штрафу, на думку експерта, позитивно вплине на порядок надання послуги. Проте, незважаючи на те, що штраф незначний, бюджет органів місцевої влади не отримає коштів, адже порушники тепер першого разу лише будуть попереджені.

Однак, скоріше за все, масовості в притягненні до відповідальності очікувати не слід,   зважаючи на те, що штраф застосовуватиметься лише за друге порушення.

 



16.11.2016 року. Зачепилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області інформує:


Щодо надання роз’яснення про проставлення підпису в актових записах цивільного стану особами, які мають фізичні вади

               У зв’язку з численними питаннями, що виникають в роботі відділів державної реєстрації актів цивільного стану при реєстрації актів цивільного стану у випадку, коли до відділів звертаються громадяни, які мають фізичні вади (відсутність рук, сліпота,тяжка хвороба тощо) та не мають можливості проставити власноручний підпис в актових записах, роз’яснюємо наступне.
          Згідно зі статтею 8 Цивільного Кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
       У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
           Відповідно до пункту 4 статті 207 Цивільного Кодексу України, якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.
        Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом, або посадовою особою, яка має  право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
        Як передбачено пунктом 6 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України  22.02.2012 за № 282/205/95,  якщо  фізична  особа  внаслідок  фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ,  то за  її  дорученням  у  її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа.  Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням   нотаріальної   дії,   не   могла  підписати  документ, зазначається у посвідчувальному написі.  Правочин за особу, яка не може підписати його,  не може підписувати особа, на користь або за участю  якої  його посвідчено. 
         Якщо  фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії  є  сліпою,  нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна,  вона  сама підписує документ.
        Глуха,  німа  або  глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням  нотаріальної  дії,  сама  прочитує  документ і підписує його.  Якщо така особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою  не може   підписати   документ,  то  при  вчиненні  нотаріальної  дії обов'язково повинна бути  присутня  особа  (сурдоперекладач),  яка може   порозумітися  з  глухою,  німою  або  глухонімою  особою  і підтвердити своїм підписом,  що зміст правочину,  заяви чи іншого 
документа відповідає волі учасника нотаріальної дії.  Підпис особи (сурдоперекладача)  проставляється  після  тексту  правочину.  Від зазначеної   особи   вимагається  документ,  що  підтверджує  його кваліфікацію.

 



28.10.2016 року.  «Обов’язковість сплати авансового внеску при подачі на виконання виконавчого документи згідно нового Закону України “Про виконавче провадження”»

  Зачепилівський РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області повідомляє, що з 5 жовтня вступив в силу Закон України “Про виконавче провадження” у новій редакції. Одним із нововведень є те, що стягувач відтепер повинен здійснювати авансовий внесок на проведення виконавчих дій. Статтею 26 передбачено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач зобов’язаний додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2% від суми, яка підлягає стягненню. Це у випадку, якщо спір майновий. Якщо ж рішення суду немайнового характеру (зобов’язати вчинити дії, усунення перешкод в користуванні) доведеться сплатити один розмір мінімальної заробітної плати – якщо боржник фізична особа. Якщо ж боржник юридична особа, то має сплатити дві мінімальні зарплати (1450х2=2900 грн.) як авансування виконавчих дій. Уже з 1 грудня ця сума становитиме 3200 грн. Тобто, маючи на руках судове рішення, яке не виконується, Вам доведеться платити аванс на проведення виконавчих дій, які у майбутньому, після стягнення з боржника, мають повернутися.

 Рахунок Зачепилівський РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області для зарахування авансових внесків:

 

Р/Р  -  37113360000804;

МФО – 820172;

ЄДРПОУ – 34172609;

Банк отримувача   Державна казначейська служба України м. Київ.

 


11.10.2016 року. Зачепилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області інформує:


Нове в законодавстві.

    У зв’язку з прийняттям 14.07.2016року Верховною Радою України Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію  Європейським Союзом візового режиму для України», що набув чинності  01.10.2016 року. Даним Законом  внесено зміни до статей 14 та 15 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,  згідно з якими передбачено видачу свідоцтва про державну реєстрацію шлюбу кожному із подружжя, а також виключено норми щодо проставлення відмітки про шлюб та розірвання шлюбу в паспортах громадянина України.

            Органами державної реєстрації актів цивільного стану Зачепилівського району Харківської області за 9 місяців 2016 року  зареєстровано 34 шлюби , 6 розірвань шлюбів та проставлено відміток про розірвання шлюбу  в актових записах про шлюб – 34. Як бачимо статистика дуже сумна кількість розлучень перевищує кількість шлюбів.


07.10.2016 року. Зачепилівське бюро правової дпомоги інформує:

Безоплатна вторинна правова допомога, яка включає такі види правових послуг:

-         Захист;

-         Здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

-         Складання документів процесуального характеру (позовні заяви, клопотання, скарги, тощо)

 надається:

 1) особам, які перебувають під юрисдикцією України, середньомісячний сукупний дохід сім'ї яких нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, або їх законних представників.;

2) інвалідам, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб або їх законних представників;

 

3) законним представникам дітей-сиріт, дітям, позбавлених батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;

 

4) особам, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

 

5) ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

 

6) особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

 

7) особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

 

8) особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною;

 

9) опікунам або піклувальникам осіб, щодо яких суд розглядає справу про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

10) особам, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, або їх законним представникам;

 

11) особам, реабілітованих відповідно до законодавства.

 

 

Для підтвердження  відповідного статусу та отримання безоплатної вторинної правової допомоги особа, яка підпадає до визначених законодавством категорій повинна пред’явити  до місцевого центру/бюро наступні документи:

 

1) особам, які перебувають під юрисдикцією України, середньомісячний сукупний дохід сім'ї яких нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, або їх законних представників:

●  паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

●реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● довідка про отримання (неотримання) соціальної допомоги за формою, встановленою у Додатку 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345, зареєстрованим у Мін’юсті 6 жовтня 2006 року за № 1098/12972. Зазначена довідка видається органами соціального захисту населення та підтверджує, що особа перебуває (не перебуває) на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, а також те, що така особа отримує чи не отримує соціальну допомогу, як малозабезпечена особа та розмір такої допомоги. Наявність такої довідки підтверджує, що особа, яка звернулася за правовою допомогою, є суб’єктом права на неї.

 

У разі відсутності зазначеної довідки такими особами подаються:

●  довідка про склад сім'ї;

●  довідка про доходи кожного члена сім’ї за останні 6 місяців;

            ●  довідка про перебування на обліку в центрі зайнятості та проведені виплати – у разі звернення до місцевого центру осіб, зареєстрованих у встановленому порядку, як безробітні;

            ● довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку), видана відповідним центром обслуговування платників Державної фіскальної служби – у разі звернення до місцевого центру фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб.

             

 

2)інвалідам, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб або їх законних представників:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

пенсійне посвідчення або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про встановлення інвалідності;

довідка про розмір пенсії або довідка про розмір соціальної допомоги, що призначається замість пенсії;

 

3)законним представникам дітей-сиріт, дітям, позбавлених батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу законного представника;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків законного представника (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі);

● реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, безпритульної дитини, дитини, яка може стати або стала жертвою насильства в сім'ї (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) (за наявності);

● рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей – у разі звернення до місцевого центру законних представників дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

● заява або повідомлення про вчинення насильства в сімї або реальну загрозу його вчинення, складені в довільній формі – у разі звернення до місцевого центру законних представників дітей, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;

● спеціальна картка обліку факту вчинення насильства в сім’ї (за наявності);

4)особам, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі наявності);

● довідка про звернення за захистом в Україні;

● рішення про задоволення/відхилення/залишення без розгляду скарги на рішення органу міграційної служби про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (у разі наявності);

 

5)ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● посвідчення встановленого зразка;

 

 

6)особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● посвідчення встановленого зразка;

● посвідчення встановленого зразка Героя Соціалістичної Праці, Героя України, орденська книжка повного кавалера ордена Трудової Слави або інші документи, що підтверджують присвоєння відповідного звання – у разі звернення до місцевого центру осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

7)особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань:

●  паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

посвідчення жертви нацистських переслідувань встановленого зразка;

 

8)особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● ухвала суду про відкриття провадження у справі про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною;

 

9)опікунам або піклувальникам осіб, щодо яких суд розглядає справу про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особи опікунів або піклувальників;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків опікунів або піклувальників (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● посвідчення про призначення опікуном (піклувальником); 

● рішення суду про визнання особи недієздатною або про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи;

● копія ухвали суду про відкриття провадження у справі про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (у разі наявності);

 

10)особам, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, або їх законним представникам:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу законного представника, у разі, якщо звертається законний представник суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків законного представника (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі) – у разі наявності;

● копія ухвали суду про відкриття провадження у справі про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

 

11)особам, реабілітованих відповідно до законодавства:

● паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● посвідчення про право на пільги реабілітованих.

 


Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаю вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваюсь, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

Голова Зачепилівської районної державної адміністрації

А.Л. Конопля

Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди