64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Зачепилівська ДПІ Південного управління ГУ ДФС у Харківській області інформує

 

Податкова знижка за договорами страхування: що треба знати

ГУ ДПС у  Харківській області повідомляє, що платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2019 року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.

Так, відповідно до пп. 166.3.5 ПКУ сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

– при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ;

– при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50% суми, визначеної в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

Для отримання податкової знижки за 2019 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2020 року.

 

Закон № 466: змінено відповідальність ріелторів

Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ, а саме:

-         порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 119 ПКУ).

-         дії, передбачені п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ).

Облік нерезидентів в податкових органах

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом України від 16 січня 2010 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01 липня 2020 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, та якими не були виконані вимоги абзацу першого п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 01 січня 2021 року.

За результатами перевірки, проведеної відповідно до абзацу другого п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган:

- бере на облік нерезидента на підставі акта перевірки, якщо за результатами перевірки підтверджено ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво в Україні;

- вживає заходів щодо зняття з обліку відокремленого підрозділу, у тому числі постійного представництва, нерезидента, якщо за результатами перевірки підтверджено припинення здійснення нерезидентом діяльності на території України, відсутність на території України об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням у такого нерезидента, та відокремленим підрозділом або постійним представництвом нерезидента виконані обов’язки платника податків, визначені ст. 16 ПКУ.

Закон № 466: про зміни законодавства щодо податку на прибуток

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01.01.2021).

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн зможуть:

- прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

- застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Іноземні доходи: порядок оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Звертаємо увагу, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Крім того, сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Cфера обігу підакцизних товарів під постійним контролем податкової служби

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, законодавством передбаченообов’язкову наявність ліцензій на право здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Також, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

З метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів, виведення з «тіні» суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами без придбання відповідних ліцензій та без марок акцизного податку або з підробленими марками акцизного податку, Головним управлінням ДПС у Харківській області спільно з Головним управлінням ДФС у Харківській області здійснюються заходи щодо виявлення та запобігання порушенням у цій сфері.

Так, у періоді з 28.10.2020 по 30.10.2020 встановлено 10 випадків роздрібної торгівлі підакцизними товарами без наявності відповідних ліцензій. Вилучено з незаконного обігу 202 пляшки алкогольних напоїв, у тому числі 108 пляшок без марок акцизного податку або з марками акцизного податку з ознаками підроблення, та 4 336 пачок тютюнових виробів, у тому числі 4 312 без марок акцизного податку встановленого зразка або з марками акцизного податку з ознаками підроблення. Робота в даному напрямку триває.

З 1 cічня 2021 запроваджуються ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 гривень на кожне місце торгівлі.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік.

Звертаємо увагу платників податків, що для отримання ліцензій на право оптової торгівлі та право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах необхідно звертатися до Державної податкової служби України.

Для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах необхідно звертатися до  ГУ ДПС у Харківській області.

 

 

Компенсація за невикористану відпустку нарахована після звільнення з роботи: що з ЄСВ

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зокрема є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).

При цьому базою нарахування ЄВ роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.

Базою для нарахування ЄВ є також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Після звільнення працівника підприємство  не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, ЄВ на зазначені суми не нараховується.

 

Закон № 466: зміни в оподаткуванні дивідендів

Головне управління ДПС у  Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція пп.14.1.49 ПКУ, за якою дивіденди — платіж, який здійснює юрособа, в т. ч. емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також:

– платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), які виплачують на користь нерезидента, зазначеного в пп."а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбавають у нерезидента зазначеного в пп."а", "в", "г" пп.39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи.

На Харківщині зберігається тенденція збільшення бізнес-спільноти

Про це повідомив керівник податкової служби регіону Артем Єфремов.

Він зазначив, що станом на 1 листопада 2020 року кількість основних платників податків складає 251 883 (+2,38% більше минулорічного показника), з них 92 657 – юридичні особи та 159 226 – фізичні особи.

З початку року виявили бажання розпочати власну справу 18 469 суб’єктів господарювання: 15 565 - ФОПів та 2 904 - юридичні особи.

Серед загальної кількості суб’єктів господарювання - 17 253 зареєстровано платниками податку на додану вартість.

У податковій службі області також звертають увагу на суттєве спрощення процедури реєстрації власної справи.

Крім того нагадали, що на веб-порталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого можна звітувати та спілкуватися з податковою online.

Шановні платники податків! Підписуйтеся на офіційні сторінки податкової служби:

https://www.facebook.com/TaxUkraine/

https://www.facebook.com/tax.kharkiv

https://t.me/tax_gov_ua

https://www.instagram.com/tax_service_kharkiv/?hl=ru

https://www.youtube.com/channel/UCvdcv-7iVw7IGL0uFa_6Uaw

 

Розпочав роботу електронний сервіс «InfoTAX»

Державною податковою службою України запроваджено електронний сервіс – «InfoTAX».

Через месенджери Telegram та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про:

- стан розрахунків з бюджетом,

- реєстраційні та облікові дані,

- про результати обробки документів,

- про строки подання звітності та сплати податків.

Для покращення роботи електронного сервісу пропозиції та зауваження до нього просимо надсилати на адресуinfozvit@tax.gov.ua.

Наступний етап сервісу буде запроваджено з січня 2021 року та надаватиме такі можливості:

-         перед заповнення звітності для платників єдиного податку,

-         перехід до сплати податків у «два кліки»,

-         оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.

Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (наприклад, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.

«InfoTAX» – це продовження розпочатого ДПС курсу на максимально дистанційне спілкування з платниками податків та якісно новий рівень послуг. Комфортність спілкування з податковою службою, швидкість та зручність отримання податкової інформації через «InfoTAX» є не просто черговим кроком ДПС у напрямі цифровізації, а відповіддю на запит платників у мобільності отримання послуг.

 

Внутрішньо переміщені особи можуть повернути частину витрат на оренду житла

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою  у разі оренди житла.

Відповідно до пп. 166.3.9 ПКУ до податкової знижки включається сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися такою податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Закон № 466: зміни у погашенні податкового боргу платниками податків

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків» Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Зокрема, внесено наступні зміни:

-заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ) (у попередній редакції – 60 календарних днів);
-платник податків має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладення договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (ст. 95.12 ПКУ) (Попередня редакція передбачала здійснення оцінки протягом двох місяців).

Крім того, Законом 466-ІХ доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:

-отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

-отримання платником податків згоди від контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Також пункт 94.2 статті 94 ПКУ доповнено підпунктом 94.2.9, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, що  нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Внесено зміни до підпунктів 101.2.3 та 101.2.5 та доповнено новим підпунктом 101.2.6 пункт 101.2 статті 101 ПКУ, яким визначено поняття «безнадійного» податкового боргу, а саме:

-податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ (підпункт 101.2.3);

-податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5);
-податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.6).

Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ (стаття 11 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПКУ).

 

Закон України № 466: розширено перелік витрат для ФОП на загальній системі оподаткування

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені деякі зміни в переліку витрат для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ):

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;

- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця.

Разом з тим до складу витрат не включаються:

- ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,

- акцизний податок,

- податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).

Отже, згідно змін (з 23.05.2020р.) до переліку витрат фізичної особи - підприємця, включається плата за землю, транспортний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості.

 

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є лише первинні водокористувачі

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

-первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

-суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

      Водночас, згідно з пунктом 255.2 статті 255 Податкового кодексу України, не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку. Також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води платники єдиного податку четвертої групи.

      Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

      Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

      За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати за використання води є календарний квартал.

Податкові декларації з рентної плати подаються платниками до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцем податкової.

При цьому, водокористувачі, які відповідно до норм Податкового кодексу не є платниками рентної плати за спеціальне використання води, обов’язку щодо подання податкових декларацій не мають.

  

Головна умова отримання податкової знижки - офіційна заробітна плата!

У Головному управлінні ДПС у Харківській області нагадують про можливість повернення частини витрат на оплату навчання у вітчизняних дошкільних і позашкільних закладах, закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Для цього необхідно до кінця року надати до податкової служби декларацію.  Зробити це можна в паперовому вигляді або через «Електронний кабінет».

 

Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» - зручний функціонал для сумлінних платників податків

З 1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання можуть здійснювати готівкові розрахунки із споживачами застосовуючи програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Програму, яка фактично буде програмним реєстратором, можна  безкоштовно скачати з сайту ДПС і встановити на свій пристрій.  Безкоштовним є не тільки скачування самої програми, але і її підтримка. Допомогу з питань реєстрації та застосування ПРРО можна отримати в Центрах обслуговування платників податків.

 

Використання програмних РРО мають переваги перед класичними, а саме:

 - використання на різних гаджетах, (смартфон, планшет, комп’ютер тощо),     

-  швидка та зручна реєстрація через Електронний кабінет,

-  можливість використання режиму офлайн,

- відсутність необхідності використання книг обліку розрахункових операцій,

-  електронні чеки замість паперових.

Інструкції з встановлення та налаштування
ПРРО розміщено за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Інструкції щодо заповнення реєстраційної форми та повідомлення про

надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщено за посиланням:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/

 

Як повернути частину сплачених податків?!

Отримати податкову знижку можна до закінчення року. Податкова знижка - це можливість повернення частини сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб за певними витратами.Наприклад, до таких витрат законодавчо віднесені наступні:

- за отримання відповідної освіти у вітчизняних закладах освіти;

- за сплату процентів по іпотечному кредиту;

- за переобладнання автомобіля на «газ» або «біопаливо»;

- за сплату страхових платежів, у тому числі по страхуванню життя (та до недержавних пенсійних фондів);

 - за надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям.

 

Для одержання податкової знижки, необхідно заповнити декларацію про доходи і надати її до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації або скористатися електронним сервісом.

 

Закон 466: змінився порядок оподаткування доходів від продажу або обміну транспортних засобів

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що  Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема, щодо оподаткування  доходу,  отриманого від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

     Відповідні зміни  до п.173.2 ст.173 ПКУ набрали чинності  з 23 травня 2020 року.

 

Набрав чинності Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян ДПС

16 жовтня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252 (далі – Наказ).

Наказом затверджено:

порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах;

порядок приймання, попереднього опрацювання та реєстрації вхідних документів за зверненнями громадян та надсилання вихідних документів заявникам, оформлення реквізитів вихідного документа;

порядок та строки розгляду звернень громадян;

порядок організації особистого прийому громадян.

Визначено, що розгляду підлягають письмові звернення громадян, оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а саме ті, у яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд сканкопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.

Усні звернення, залишені за допомогою засобів телефонного зв’язку без надання громадянами відомостей відповідно до вимог частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», вважаються анонімними.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними.

Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України „Про запобігання корупції”).

 

Нові коди ознак доходів для заповнення форми № 1ДФ

Мінфін наказом від 26 травня 2020 року № 241 (далі — Наказ № 241) вніс зміни у додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Наведемо їх:

1. Вводяться нові ознаки доходів, які конкретизують узагальнені ознаки. 

1.1. Види доходів з ознакою 106 розподілені на ознаки:

  • 106 — «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

  • 195 — «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис»;

  • 196 — «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду».

1.2. Узагальнену ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розподілено на ознаки:

  • 153 — «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

  • 197 — «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку».

2. Додана нова ознака 128 — «Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів» (пп. 165.1.1 Податкового кодексу України).

Взагалі чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ не змінюється.
Наказ № 241 набрав чинності з 1 липня 2020 року, тому суб’єкти господарювання мають застосовувати нові ознаки доходів при заповненні форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 року.

 

Про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом

   Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що ДПС України у листі від 12.10.2020 р. № 18332/7/99-00-12-09-01-07 надала роз’яснення у частині встановлення єдиного підходу до розгляду запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом та фондами соціального пенсійного забезпечення.

Так відповідно до пункту 42¹.2 статті 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманим яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

  • перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);

  • проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (далі — KEП) чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

З метою реалізації вимог статті 42¹ Кодексу в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі — Витяг).

Доступ в електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

Крім цього, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для цього в електронному кабінеті реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей про рахунки для зарахування платежів до бюджету (покроковий алгоритм щодо перегляду IKП та здійснення фізичними особами сплати податків та єдиного внеску наведено у додатку 1).

Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі — Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДГІС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203» (далі — Витяг). Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС (рекомендації щодо отримання Витягу наведено у додатку 2).

Таким чином, у зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 р. № 422, затвердженого Міністерством фінансів України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881 (далі — наказ № 422), не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.

Водночас згідно зі статтею 1 Закону України від 02.10.1996 р. № 393/96-BP «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою a6o клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних та особистих прав i законних інтересів.

При цьому такі звернення розглядаються i вирішуються у термін не більше одного місяця від дня ïx надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Більш детальніше у листі ДПС України від 12.10.2020 р. № 18332/7/99-00-12-09-01-07 

 

Алгоритм дій платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-   розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

 Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

 



****

Закон №466: зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи 

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені також зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи. 

По-перше, у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст 183 ПКУ). 

Таким чином, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу). 

По-друге, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ). 

Також, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ) . 

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн (60 х 17 грн). 

Крім того, платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (до змін така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни). 

Підприємцям на загальній системі оподаткування змінено перелік витрат 

Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ щодо переліку витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування. 

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема: 

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця; 

- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; 

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця. 

Разом з тим до складу витрат не включаються: 

- ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, 

- акцизний податок, 

- податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, 

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно). 

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). 

Увага! Розміри мінімального та максимального ЄСВ для ФОП єдинників змінилися 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у зв’язку зі збільшенням з 01 вересня 2020 року  розміру мінімальної зарплати змінилася мінімальна та максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ, фізичними особами - платниками єдиного податку   

     З 1 вересня 2020 року мінімальний ЄСВ за місяць дорівнює 1 100 грн (5000 грн х 22%). 

    Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. Становить вона 15 розмірів МЗП (75000 грн). Отже, максимальний ЄСВ на місяць – 16 500 грн

     Як і раніше, не сплачують за себе ЄСВ підприємці (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу. 

      Для всіх підприємців запроваджено однакові квартальні строки для сплати ЄСВ: до 20-го числа наступного за кварталом місяця.  Нагадаємо, що якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на святковий або вихідний день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим (п. 11 р. IV Порядка, затвержденого наказом Мінфину від 20.04.2015 р. № 449). 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: визначення дати подання

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. 

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. 

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). 

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588 – форма          № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. 

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється. 

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг. 

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування. 

  Легалізація трудових відносин - шлях до цивілізованого суспільства! 

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу роботодавців на важливість офіційного працевлаштування найманих працівників. Адже працівник, який працює нелегально, позбавляється соціального страхування, виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу, виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною та багатьох інших гарантій. А роботодавець, у свою чергу, ризикує отримати значні штрафні санкції. 

Після послаблення карантинних заходів, чимало суб’єктів господарювання поновлюють свою роботу. І для того, щоб працювати у правовому полі,  під час оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання (роботодавцю) необхідно: 

укласти трудовий договір у письмовій формі; 

оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу; 

до початку роботи працівника, подати до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку суб’єкта господарювання (підприємця) як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повідомлення про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413); 

зробити запис у трудовій книжці про прийняття працівника на роботу (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58). 

Шановні роботодавці! Знайте, що легалізація трудових відносин - це шлях до цивілізованого суспільства! 

Операції з постачання маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ 

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника ПДВ в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника ПДВ до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). 

Норми встановлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. 

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ. 

Отже, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту. 

Закон України № 466: удосконалено порядок оформлення перевірок 

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу на нововведення, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які стосуються підвищення якості оформлення посадовими особами контролюючих органів матеріалів документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021, порядку їх розгляду та прийняття податкових повідомлень-рішень за їх результатами, а також реформування інституту відповідальності платника податків. 

Так, внесені зміни до ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оформлення результатів перевірок. Зокрема, надано визначення «акт перевірки», «довідка перевірки», «матеріали перевірки». 

Передбачено, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. 

ПКУ доповнено нормою щодо розгляду акта перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, у разі їх подання платником податку, комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (п.п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПКУ). 

Доповнення до ст. 86 ПКУ передбачають також конкретні питання, які досліджуються комісією з питань розгляду заперечень (п.п. 86.7.4. п. 86.7 ст. 86 ПКУ), а саме така комісія: 

► встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 

► розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини); 

► досліджує питання наявності або відсутності обставин що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які наступає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності; 

► досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ; 

► визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених ПКУ. 

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмету розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. 

Нововведення Закону №466: щодо подання звітності з ПДВ 

Звертаємо увагу, нещодавно зареєстрованих платників, що Законом України від 16.01.2020 № 466–ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, внесено зміни до статті 202 ПКУ,  відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку на додану вартість (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. 

Крім того, статтею 202 ПКУ встановлено, якщо  особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. 

Таким чином, починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію та сплачувати ПДВ щомісячно. 

Нагадуємо, що  з метою дотримання карантинних заходів, подати декларацію можна засобами електронного зв’язку, без особистого відвідування територіальних органів ДПС, скористатись сервісом  «Електронний кабінет»,  вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua. 

За якими показниками визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість? 

ГУ ДПС у Харківській області інформує, що позитивна податкова історія платника ПДВ визначається за наступними критеріями. 

1. Обсяг постачання, зазначений платником податку на додану вартість в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку. 

2. Платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг

3. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн. гривень та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника, за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися. 

4. Площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності - не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством. 

5. Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців, за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник платника податку не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п’яти осіб. 

6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, становить більше 10 млн. гривень. 

За видачу фіскального чека без обов’язкових реквізитів передбачена відповідальність

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або ПРРО із створенням у паперовій та/ або електронній формі відповідних розрахункових документів. 

Форма та зміст фіскального чека та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій, форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій» (із змінами). У фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів); ставки та суми податку на додану вартість та акцизного податку. 

Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення. 

Уразі відсутності в документі хоча одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий. 

Пунктом 1 ст.17 Закону про РРО передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) з порушенням вимог Закону, які з врахуванням п.11 розділу II «Прикінцеві положення» тимчасово до 12 січня 2021 року застосовуються в таких розмірах: 

у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та /або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: 

– за порушення вчинене вперше – 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг); 

– за кожне наступне вчинення – 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг). 

Також за порушення вимог Закону про РРО посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючим органом до адміністративної відповідальності відповідно до ст.155 прим 1 КпАП: до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34-85 грн) та на посадових осіб – від п’яти до десяти НМДГ (85-170 грн). 

Коригування суми витрат в Книзі обліку доходів і витрат у разі розірвання договору (поверненні товару) платником єдиного податку 

Підпунктом 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.  

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядок). 

Відповідно до п. 5 Порядку записи у книзі обліку доходів та витрат (далі – Книга) виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо. 

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від’ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку (п.п. 3 п. 3 Порядку). 

Тобто, внесення виправлень у Книзі здійснюється платником єдиного податку згідно з Порядком. 

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. 

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ. 

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ). 

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. 

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств. 

Підприємець не може бути платником єдиного податку першої групи у разі роздрібної торгівлі в магазині, який розташовано на території ринку 

В Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомляють, що фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи. 

Так, відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. 

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства. 

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи. 

При перевищенні суми податкового боргу понад 1020 гривень платнику надсилають податкову вимогу 

ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. 

Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн). 

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають. 

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. 

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ). 

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. 

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

*****

З 1 вересня збільшується розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ

В Головному управлінні ДПС в Харківській області інформують, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»», який передбачає з 1 вересня 2020 року збільшення мінімальної заробітної плати: 

- в місячному розмірі  з 4723 грн до 5000 грн; 

- в почасовому розмірі  з 28,31 грн до 29,20 грн. 

В зв’язку з цим змінюється розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ. З 1 вересня він становитиме 1100 грн (5000 грн * 22%). Також збільшується максимальна база для нарахування ЄСВ. З 1 вересня її розмір складатиме 75000 грн. 

Таким чином, з вересня 2020 року фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства та роботодавці при нарахуванні зарплати основному працівнику сплачуватимуть ЄСВ не нижче 1100 грн. 

Закон №466: новації у сфері погашення боргу платників

    ГУ ДПС у Харківській області інформує, що  законом України від 16.01.2020  №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо  вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), які сприятимуть  забезпеченню надходжень до бюджету несплачених своєчасно платежів.

Що нового?

- скорочується строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу з 60 до 30 календарних днів з дня  надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має родатковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань буде здійснюватись у порядку, визначеному ст..59-60 та 87-101 ПКУ;

- передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Закон № 466-1Х: сплата земельного податку єдинниками при наданні земельних ділянок в оренду 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів. 

      Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема: 

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. 

Норма набрала чинності з 01 липня 2020 року. 

Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку). 

Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку 1 – 3 груп з 1 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок. 

Платникам акцизного податку про зміни, прийняті постановою №626

 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 626). Постанова № 626 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.07.2020 № 141 та набрала чинності з дня опублікування.

Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391), зокрема, направлені на удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ).

Отже, зазначені зміни враховані в цілому у затвердженій Постанові № 626 та упорядковують порядок роботи СЕА РПСЕ.

Запропонованими змінами до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, врегульовано:

► можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового;

► врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного;

► порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (ΣЗап) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок;

► порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів;

► визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану тощо.

Звертаємо увагу, що на сьогодні чинним є наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі–Наказ № 262).

Отже, норми Наказу № 262 застосовуються до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, в якому будуть враховані запроваджені Законом № 391 зміни щодо форм документів (зокрема, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) та порядку заповнення таких документів.

 

 Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна

Щодо практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, то слід зазначити, що Законом №466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).

Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).

Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 відсотків.

А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Про визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Закон 466: Збільшено розмір штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності

Відповідно до змін, внесених до  Податкового кодексу України (далі - ПКУ) Законом України від 16.01.2020  №466, з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 грн. (до внесених змін штраф становив 510,0грн.).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040,0 грн. (до внесених змін штраф становив 1020,0грн.).

Зміни законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування

 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.


Відпустка для платників єдиного податку

 

ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що підприємці-платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки. Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі, в якій зазначити період запланованої відпустки. Відповідно до норм Податкового кодексу така відпустка надається один раз на рік, протягом одного календарного місяця.

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів заяву щодо періоду щорічної відпустки необхідно подавати до початку відпустки.

Звертаємо увагу, на період відпустки підприємці не звільняються від сплати єдиного соціального внеску, який необхідно сплатити в розмірі не менше мінімального страхового платежу – 1039,06 гривень. Крім того, якщо під час відпустки підприємець отримує дохід, то йому доведеться сплатити єдиний податок, адже отримання коштів є підтвердженням ведення господарської діяльності.

Сума допомоги працівнику по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором 

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений ст. 47 прим. 1 розд. VIII Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5067).
     Згідно з частиною першою ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. 

Частиною дев’ятою ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 передбачено, що розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються постановою КМУ від 22 квітня 2020 року            № 306. 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 

Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
            Підпунктом 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою). 

Разом з цим, з 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким внесено зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину. 

Так, у розд. XX ПКУ підрозд. 1 доповнено, зокрема, п. 13, відповідно до якого на період з 02 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону № 5067. 

Крім того, у підрозд. 10 розд. XX ПКУ п. 16 прим. 1 доповнено п.п. 1.10, згідно з яким звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в п. 13 підрозд. 1 розд. XX ПКУ. 

Водночас, п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
            Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ). 

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відс. (підпункти 1.2 – 1.3 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). 

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
            Враховуючи викладене, сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена працівнику відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону № 5067, з 02 квітня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
     Водночас слід врахувати, що сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення зазначених заходів, яка нарахована до 02 квітня 2020 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. 

Змінено порядок отримання податкової знижки

Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 Податкового кодексу України). 

Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку. 

З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції. 

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують. Для отримання податкової знижки громадянам необхідно подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку – 31 грудня 2020 року. Не скориставшись правом на податкову знижку в цьому році, громадянин втрачає його в наступному році. 

Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності.

 ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме: 

► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів; 

► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. 

Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат. 

Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. 

Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. 

Вдосконалено порядок надання податкових консультацій

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», внесено зміни до Податкового кодексу України в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій. 

Так, зокрема: 

- визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій в електронній формі; 

- надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі. 

Запит на індивідуальні податкові консультації та індивідуальні податкові консультації в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». 

- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій. 

Тобто, загальний строк надання податкових консультацій, передбачений Податковим кодексом України, складає не більше 40 днів. 

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої індивідуальної податкової консультації, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України) діють до 31.12.2020. 

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та продовжують діяти. 

Затверджено новий Державний реєстр РРО 

ДПС України наказом від 31.07.2020 № 385 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. 

Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.
Кількість дозволених до первинної реєстрації РРО складає 347 моделей (раніше було 179). 

У зв’язку з початком роботи програмних РРО з 01.08.2020 року, у розділі «РРО, дозволені до первинної реєстрації» додано підрозділ «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», таких моделей програмних РРО у Реєстрі РРО - 8. 

З новим Реєстром РРО можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: 

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74687.html?fbclid=IwAR2-ALY1uTKPuV39ZKN_xcB-aedAmarV0iePkgmBGpyahnARZ2TS7HpS1Ls. 

 

*****

З 1 вересня збільшується розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ

В Головному управлінні ДПС в Харківській області інформують, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»», який передбачає з 1 вересня 2020 року збільшення мінімальної заробітної плати: 

- в місячному розмірі  з 4723 грн до 5000 грн; 

- в почасовому розмірі  з 28,31 грн до 29,20 грн. 

В зв’язку з цим змінюється розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ. З 1 вересня він становитиме 1100 грн (5000 грн * 22%). Також збільшується максимальна база для нарахування ЄСВ. З 1 вересня її розмір складатиме 75000 грн. 

Таким чином, з вересня 2020 року фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства та роботодавці при нарахуванні зарплати основному працівнику сплачуватимуть ЄСВ не нижче 1100 грн. 

Закон №466: новації у сфері погашення боргу платників

    ГУ ДПС у Харківській області інформує, що  законом України від 16.01.2020  №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо  вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), які сприятимуть  забезпеченню надходжень до бюджету несплачених своєчасно платежів.

Що нового?

- скорочується строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу з 60 до 30 календарних днів з дня  надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має родатковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань буде здійснюватись у порядку, визначеному ст..59-60 та 87-101 ПКУ;

- передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Закон № 466-1Х: сплата земельного податку єдинниками при наданні земельних ділянок в оренду 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів. 

      Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема: 

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. 

Норма набрала чинності з 01 липня 2020 року. 

Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку). 

Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку 1 – 3 груп з 1 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок. 

Платникам акцизного податку про зміни, прийняті постановою №626

 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 626). Постанова № 626 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.07.2020 № 141 та набрала чинності з дня опублікування.

Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391), зокрема, направлені на удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ).

Отже, зазначені зміни враховані в цілому у затвердженій Постанові № 626 та упорядковують порядок роботи СЕА РПСЕ.

Запропонованими змінами до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, врегульовано:

► можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового;

► врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного;

► порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (ΣЗап) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок;

► порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів;

► визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану тощо.

Звертаємо увагу, що на сьогодні чинним є наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі–Наказ № 262).

Отже, норми Наказу № 262 застосовуються до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, в якому будуть враховані запроваджені Законом № 391 зміни щодо форм документів (зокрема, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) та порядку заповнення таких документів.

 

 Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна

Щодо практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, то слід зазначити, що Законом №466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).

Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).

Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 відсотків.

А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Про визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Закон 466: Збільшено розмір штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності

Відповідно до змін, внесених до  Податкового кодексу України (далі - ПКУ) Законом України від 16.01.2020  №466, з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 грн. (до внесених змін штраф становив 510,0грн.).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040,0 грн. (до внесених змін штраф становив 1020,0грн.).

Зміни законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування

 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.

 

 

Відпустка для платників єдиного податку

 

ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що підприємці-платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки. Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі, в якій зазначити період запланованої відпустки. Відповідно до норм Податкового кодексу така відпустка надається один раз на рік, протягом одного календарного місяця.

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів заяву щодо періоду щорічної відпустки необхідно подавати до початку відпустки.

Звертаємо увагу, на період відпустки підприємці не звільняються від сплати єдиного соціального внеску, який необхідно сплатити в розмірі не менше мінімального страхового платежу – 1039,06 гривень. Крім того, якщо під час відпустки підприємець отримує дохід, то йому доведеться сплатити єдиний податок, адже отримання коштів є підтвердженням ведення господарської діяльності.

Сума допомоги працівнику по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором 

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений ст. 47 прим. 1 розд. VIII Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5067).
     Згідно з частиною першою ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. 

Частиною дев’ятою ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 передбачено, що розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються постановою КМУ від 22 квітня 2020 року            № 306. 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 

Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
            Підпунктом 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою). 

Разом з цим, з 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким внесено зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину. 

Так, у розд. XX ПКУ підрозд. 1 доповнено, зокрема, п. 13, відповідно до якого на період з 02 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону № 5067. 

Крім того, у підрозд. 10 розд. XX ПКУ п. 16 прим. 1 доповнено п.п. 1.10, згідно з яким звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в п. 13 підрозд. 1 розд. XX ПКУ. 

Водночас, п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
            Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ). 

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відс. (підпункти 1.2 – 1.3 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). 

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
            Враховуючи викладене, сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена працівнику відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону № 5067, з 02 квітня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
     Водночас слід врахувати, що сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення зазначених заходів, яка нарахована до 02 квітня 2020 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. 

Змінено порядок отримання податкової знижки

Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 Податкового кодексу України). 

Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку. 

З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції. 

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують. Для отримання податкової знижки громадянам необхідно подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку – 31 грудня 2020 року. Не скориставшись правом на податкову знижку в цьому році, громадянин втрачає його в наступному році. 

Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності.

 ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме: 

► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів; 

► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. 

Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат. 

Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. 

Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. 

Вдосконалено порядок надання податкових консультацій

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», внесено зміни до Податкового кодексу України в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій. 

Так, зокрема: 

- визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій в електронній формі; 

- надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі. 

Запит на індивідуальні податкові консультації та індивідуальні податкові консультації в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». 

- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій. 

Тобто, загальний строк надання податкових консультацій, передбачений Податковим кодексом України, складає не більше 40 днів. 

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої індивідуальної податкової консультації, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України) діють до 31.12.2020. 

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та продовжують діяти. 

Затверджено новий Державний реєстр РРО 

ДПС України наказом від 31.07.2020 № 385 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. 

Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.
Кількість дозволених до первинної реєстрації РРО складає 347 моделей (раніше було 179). 

У зв’язку з початком роботи програмних РРО з 01.08.2020 року, у розділі «РРО, дозволені до первинної реєстрації» додано підрозділ «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», таких моделей програмних РРО у Реєстрі РРО - 8. 

З новим Реєстром РРО можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: 

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74687.html?fbclid=IwAR2-ALY1uTKPuV39ZKN_xcB-aedAmarV0iePkgmBGpyahnARZ2TS7HpS1Ls.

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваємося, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

 Зачепилівська районна державна адміністрація


Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди