64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Зачепилівське відділення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує

Про проведення бухгалтерського семінару-практикуму

 

       З метою розяснення  субєктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства в приміщенні Конгрес-холу

за адресою: м.Київ, Львівська площа,8  о 9 годині 30 хвилин 30 травня 2019 року (початок реєстрації: з 08 години 30 хвилин)  буде проводитися бухгалтерський семінар – практикум для платників податків за участю фахівців Державної фіскальної служби України та інших фахівців з питань оподаткування на тему: „ПДВ, ПДФО, ЄСВ та податок на прибуток: ДФС України про актуальні питання оподаткування”

       Вартість участі у Семінарі-практикумі – 1200,00 грн. з ПДВ на одну особу.

Для передплатників журналу „Вісник. Офіційно про податки” встановлена пільгова ціна 960,00 грн. з ПДВ на одну особу.

 

Затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів ДФС та Держказначейства щодо повернення помилково

або надміру сплачених сум

            З 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України  8 квітня 2019 року за № 370/33341.

            Новація порядку полягає у запровадження єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.

            Звертаємо увагу, що порядок електронної взаємодії застосовується щодо повернення платежів, належних:

-державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019;

-місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019.

 

Щодо перерахування ПДФО

 

           Порядок перерахування податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету регламентовано Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

Так, згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БКУ).

         Статтею 64 БКУ встановлено, що ПДФО перераховується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

         Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

            Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

           Органи казначейства, в установленому  порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними БКУ, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів

           Кабінет Міністрів України постановою від 24.04.2019 N 364 затвердив базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків  акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. грн, у розмірі 50 відсотків.

            Для суб'єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. грн, затверджено базовий норматив у розмірі 90 відсотків.

            Для публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" затверджено базовий норматив у розмірі 30 відсотків.

            Також встановлено, суб'єктам управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2019 р. суб'єктом господарювання дивідендів до державного бюджету за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2018 році вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб'єкта господарювання.

 

Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу

          Головне управління ДФС у Харквіській області повідомляє, що приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

         Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

          Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

          У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

          При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.

          Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

           Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» із змінами (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.

Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 1404 та Наказу № 2830/5.

Оновлено порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

             Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 24 квітня 2019 року № 391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» (далі – Постанова № 391) вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

           Порядком, зокрема, визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється.

           Зміни внесені до Порядку з метою упередження безпідставного уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, штучного формування податкового кредиту. Постановою № 391 скориговано відповідні ознаки.

           Постанова № 391 набрала чинності 11.05.2019 (опубліковано в офіційнму виданні «Урядовий кур’єр» 11.05.2019 № 87).

Особливості застосування РРО для ФОП – платників єдиного податку

           Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн – для платниківєдиного податку другої – четвертої груп (застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку);

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення – незалежно від обсягу річного доходу для всіх груп платників єдиного податку;

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин – незалежно від обсягу річного доходу для всіх груп платників єдиного податку.

              Нагадуємо, доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України.

Роздрібна торгівля пальним: ліцензія обов'язкова

          Так, відповідно до змін, внесених Законом № 2628 до ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

          Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень.

          Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

          Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

         Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років.

          Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

         У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля пальним).

        У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

        У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

       Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

За відсутності місць оптової торгівлі пальним, ліцензія отримується за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

        Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

         Статтею 1 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

          Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

           Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

           Відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

          Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

 

На платників акцизного податку чекає ряд нормативних змін:

терміни визначено!

           Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу суб‘єктів господарювання, що відповідно до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:
з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року;
до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року;
протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів

За працівників, які працюють нелегально, до роботодавця застосовуються штрафи

        ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

        Повідомлення про прийняття працівника на роботу складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.

       Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

        Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

           Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.

           Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125 190 гривень.

         Крім того, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

******

Затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що 19.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.04.2019 № 135, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.04.2019 за № 402/33373 (далі – Наказ № 135).

         Наказом № 135 внесено зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460 (зі змінами) (далі – Наказ № 54).

        Зміни внесено відповідно до статей 8, 9, 11 та 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями з метою приведення у відповідність до норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби».

       Зокрема, розділи II «Порядок відкриття рахунків для зарахування страхових коштів» та IV «Порядок надання інформації про рух страхових коштів» Наказу № 54 викладено у новій редакції.

       Наказ № 135 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.04.2019 № 30 та його положення застосовуються з 02.05.2019.


Коригування податкових зобов’язань з ПДВ: особливості складання розрахунку


          Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що для коригування сум податкових зобов’язань або виправлення помилок у податковій накладній постачальник (продавець) товарів та послуг, складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 податкової накладної (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної та ст. 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

          Реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН може здійснюватися тільки після реєстрації податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у зв’язку зі сплином терміну давності, встановленого ст. 102 Кодексу.

          У разі зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг:

– постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено; у разі не своєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

– покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

        У разі збільшення суми компенсації вартості товарів або послуг:

– постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

– покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складання.


Про найманого працівника не забудьте повідомити ДФС


         ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

           Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

           Відзначимо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку про за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.


Протягом травня 2019 року всі акцизні склади підлягають реєстрації в системі електронного адміністрування


               Така вимога передбачена  податковими новаціями, що запроваджують  Систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРП та СЕ)

                 Так, з 01.01.2019 р. Податковий кодекс України (далі - ПКУ) доповнено поняттями акцизного складу пересувного, розпорядника акцизного складу пересувного, викладено у новій редакції поняття акцизного складу та розпорядника акцизного складу, розширено визначення платника акцизного податку, а також встановлено, що ведення обліку обсягів пального або спирту етилового здійснюється СЕАРП та СЕ.

                 Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

             Також, з 1 липня 2019 року запрацює оновлене визначення поняття «акцизний склад» (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу). Зокрема, акцизним складом вважатимуться:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

           Водночас не визнаватимуться акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої;

Крім того, з 1 липня 2019 року вводиться поняття «акцизний склад пересувний» (п.п. 14.1.61 ПКУ), який визначатиметься як транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. Водночас, пересувний транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, статусу акцизного складу не матиме.

           Звертаємо увагу, що відповідно до статті 1281.3 Податкового кодексу  за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу – передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.


ПДВ: постачання на умовах товарного кредиту


       Відповідно до пп.14.1.245 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) товарний кредит – це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

      При постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).

      Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

     Детальніше в індивідуальній консультації ДФС України від 28.09.2018 №4243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.


Фізичній особі – підприємцю – «єдиннику» повернули аванс: врахування у податковому обліку


        ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – платник єдиного податку) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

        Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

        Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

         Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

        Форми книг обліку доходів та обліку доходів і витрат затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579.

        Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами та доповненнями. 

        До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

          У ситуації, коли повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.

        У разі ж, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

 


Тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначається на підставі оригіналів документів


         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє.

         З метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

         Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

     житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

     прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

     квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

     котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

    кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

     садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

     дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

    Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

   будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

    будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

   будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

    гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

    будівлі промислові та склади;

    будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

   господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо

    інші будівлі.

   База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

   База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Щодо сплати земельного податку у випадку надання ділянки в оренду підприємцем

        Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що фізична особа – власник земельної ділянки, яка зареєстрована підприємцем – платником єдиного податку (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу – підприємця), у разі надання земельної ділянки в оренду, не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується ним у господарській діяльності з метою отримання доходу.
         Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
         
Земельна ділянка це – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами(п.п.14.1.74п.14.1ст.14ПКУ).
          Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва(п.п.4п.297.1ст.297ПКУ).
           Господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36п.14.1ст.14ПКУ).
           Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
         Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу – підприємця), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий підприємець – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).


*******

До уваги платників акцизного податку!!!

           З 1 липня 2019 року запроваджується Система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та спирту етилового (СЕ) 

           Відповідно до положень Податкового кодексу України особи, які здійснюють реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

          Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

         Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПКУ платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

        Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

          За порушення встановленого порядку реєстрації платниками акцизного податку в контролюючих органах та відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ передбачена відповідальність у вигляді штрафів (ст. 117 та ст. 128¹ ПКУ у редакції чинній з 1 липня 2019 року).

 

Завчасно повідомте фіскальний орган про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку

          Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.

          Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

          Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

         Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2019 року.

         Зазначена норма передбачена п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України.

Транспортний податок: обчислення та сплата фізичною особою

           Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що   відповідно до    п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми транспортного податку  з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

          Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

          Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

          Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

           Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
           
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

           Сплачується транспортний податок у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 ПКУ, фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Сільськогосподарський товаровиробник - платник єдиного податку 4-ї групи перейшов на сплату податку на прибуток. Коли можливе повторне включення до 4 групи платників єдиного податку?

         Платники єдиного податку 4-ї групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву.

        Така відмова відбувається за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25% річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на 4-й групі платників єдиного податку.

        Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до 4-ї групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку 4-ї групи.

        Ці норми не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку 4-ї групи - юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

        Зазначена норма передбачена п.п. 298.8.7, п.п. 298.8.8 ст. 298 Податкового кодексу.

 

Як заповнити розрахунок коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення

господарських операцій

          У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

         У такому розрахунку коригування:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

         При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

        Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

        Більше, про коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту можна дізнатися в сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»

 

У яких випадках ФОП – платники Єдиного податку застосовують РРО

           Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень – для платників єдиного податку другої – четвертої груп(застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку);

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення – незалежно від обсягу річного доходу для всіх груп платників єдиного податку;

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин – незалежно від обсягу річного доходу для всіх груп платників єдиного податку.

          Нагадаємо, доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

 

            Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що  фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають правоздійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07.02.1991  № 698-ХII «Про підприємництво».    

           Стаття 4 Закону України від  16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»  визначає види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

           Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

          Умови перебування ФОП на єдиному податку першої – четвертої груп встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ, а п. 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої - четвертої груп.

          Відповідно доп.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

           Таким чином, ФОП – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.

 

Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії

         Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу.           Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. 

        Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються для нарахування пенсії, при цьому наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії. Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. 

        Крім того, якщо роботодавець має заборгованість зі сплати внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску. 

       Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений  єдиний внесок.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, є базою нарахування єдиного внеску

           Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно що Закону України «Про оплату праці» та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

           Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

           При цьому до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, зокрема матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

            Враховуючи наведене, матеріальна допомога, що має систематичний характер, є базою нарахування єдиного внеску.

            Водночас, відповідно  до п. 14 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170,  матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Чи коригується фінансовий результат до оподаткування на виплати працівникам, які визначені колективним договором

         Головне управління ДФС в Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення  забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

       Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).

Підпунктом 1 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  визначено, що виплати, пов'язані з оплатою праці - це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. Види інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 цієї Інструкції.

           Отже, виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором, зокрема, на народження дитини, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективним договором, видатки підприємства на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, а також матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам, зокрема, на поховання, відносяться до виплат, пов'язаних з оплатою праці.

           Фінансовий результат до оподаткування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств не підлягає коригуванню згідно з підпунктами 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу на суми таких виплат.

 

Фізичним особам – нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду

         Сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) іншій фізичній особі – підприємцю (уповноваженій особі), яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою – нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, відображається за ознакою ”157”.

            Відповідно до п.п. 170.1.3 п. 170.3 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

     Тобто, фізичним особам – нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента України, які виконують представницькі функції.

      Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями) є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

     Згідно з п.п. ”б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

Довідково: загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.25).

******

УВАГА!!! Добігає до завершення кампанія декларування – 2019!

          Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що до закінчення кампанії декларування для громадян, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані впродовж 2018 року, та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, залишилось декілька днів!

          Нагадуємо, що граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік – 02 травня 2019 року.

До уваги громадян – власників земельних ділянок!

          Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що у зв’язку з перенесенням робочих днів у 2019 році відповідно до розпорядження КМУ  від 10.01.2019 №7,  заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги по сплаті земельного податку громадянам слід подати до 26 квітня (включно).    

         Заява подається  у довільній формі  до контролюючого органу за місцем знаходження  земельної  ділянки.

        Нагадуємо, що пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

        Тобто, якщо до контролюючого органу заява про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги не подана, то у поточному році будуть оподатковуватися всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

         Для отримання консультації щодо сплати  земельного податку  та застосування пільги громадяни можуть звертатися до ЦОПів територіальних підрозділів ГУ ДФС у Харківській області.

Платникам акцизного податку!

        Головне управління ДФС в Харківській області повідомляє, що відповідно до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:

         з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року;

         до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року;

        протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.

 

Про терміни подання податкової декларації з туристичного збору

          ГУ ДФС у Харківській області інформує, що базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п.п.268.7.3 п.268.7 ст.268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

           Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за №912/27357.

             Підпунктом 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Новий Порядок електронного адміністрування реалізації пального вводиться з 1 липня 2019 року

        Головне управління ДФС у Харківській області нагадує – з 01 липня 2019 року вводиться в дію новий Порядок електронного адміністрування реалізації пального для усіх споживачів пального, відповідно до змін до Податкового кодексу, внесених Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

       Його норми стосуються всіх суб’єктів господарювання, які зберігають паливо в ємкостях понад 200 кубічних метрів та які отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, а також фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку ІУ групи, які отримують протягом календарного року пальне в обсягах понад 10000 кубічних метрів.

        Вказані суб’єкти повинні реєструватись платниками акцизного податку, отримувати ліцензії та вести щоденний облік та подавати електронну звітність до Державної податкової служби про щоденні залишки пального та обсяги реалізованого (використаного) пального.

 

 

До уваги виробників РРО, центрів сервісного обслуговування РРО та суб’єктів господарювання – власників РРО!

          Затверджені нові порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (реєстр екземплярів РРО) та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр ЦСО). Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2019 № 64 набирав чинності з дня його офіційного опублікування (орієнтовно 19.04.2019).

         Змінами, зокрема, передбачено, що реєстрація РРО буде здійснюватись за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яка матиме спрощену форму і її можна подати електронній формі без додатків.

          При цьому при реєстрації РРО виробник (постачальник) має внести відомості щодо:

- екземпляра РРО, який ним поставлений для введення в обіг, – до реєстру екземплярів РРО;

- центру сервісного обслуговування (ЦСО), якому надається право здійснювати технічне обслуговування та ремонт такої моделі РРО відповідно до укладеного з виробником договору, – до реєстру ЦСО.

          У свою чергу ЦСО має направити до ДФС в електронній формі повідомлення про укладення із суб’єктом господарювання – власником РРО договору про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій.

          До початку реєстрації РРО його власник має надіслати (подати) до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування, об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, у якому надати інформацію про господарську одиницю, де буде застосовуватись РРО. Порядок та строки подання повідомлення визначені наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.

          Отже, спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, ЦСО, суб’єкт господарювання, ДФС) та взаємодії інформаційних ресурсів фіскальної служби.

         У рамках здійснення заходів, спрямованих на спрощення процедури реєстрації РРО, запровадження двох електронних реєстрів – реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО, ДФС розроблено нові електронні форми документів та створено нові сервіси в Електронному кабінеті, які працюють у тестовому режимі до набрання чинності наказом №64. Це дозволяє виробникам (постачальникам) подавати заяви для наповнення відповідних реєстрів, а ЦСО – повідомлення про укладені договори. Інформаційні повідомлення про запроваджені сервіси розміщені у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Новини».

          Після завершення етапу тестування у зв’язку із набранням чинності наказом № 64, виробникам (постачальникам) необхідно буде подати заяви для наповнення реєстрів у порядку та строки, встановлені зазначеним наказом.

Обмін заявами та повідомленнями між виробниками (постачальниками) та ДФС, між ЦСО і ДФС, між ДФС та суб’єктами господарювання здійснюватиметься в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів (КЕП).

Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

         Заяви для реєстрації РРО можуть бути підписані та подані представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви у електронній формі.

         Наказом № 64 визначений період (два місяці) та особливості первинного формування і наповнення реєстру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.

Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом № 64.

         Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.

          Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.

           Звертаємо увагу, що до набрання чинності наказом № 64 правові відносини між суб’єктами відносин у сфері застосування РРО під час реєстрації РРО регулюються наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

           Починаючи з дня набрання чинності наказом № 64, реєстрація РРО здійснюватиметься за новими правилами у такій послідовності:

- виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;

- виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;

- ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;

- суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;

- ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);

- ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;

- ДФС видає реєстраційне посвідчення.

            Наголошуємо, що усі ці процедури здійснюються в електронній формі із застосуванням КЕП.

            За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.

ДФС рекомендує усім учасникам відносин у сфері застосування РРО:

- ознайомитись з текстом наказу № 64;

- звернутись до будь-якого АЦСК (за необхідності) для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа – керівнику юридичної особи /фізичній особі-підприємцю, а у разі делегування права підпису документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, ведення реєстрів – уповноваженій особі/представнику;

- укласти Договір про визнання електронних документів між суб’єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою) та органом ДФС шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів та подання Повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів із інформацією щодо сертифікатів осіб, відповідальних за подання документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, веденням реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО;

- провести всі інші необхідні підготовчі процедури, наприклад – оформлення тестових заяв, повідомлень, інвентаризацію договорів, укладених між виробниками та ЦСО та між ЦСО та суб’єктами господарювання – власниками РРО, тощо;

- виробникам РРО провести інвентаризацію екземплярів РРО, відомості щодо яких необхідно внести до реєстру екземплярів РРО згідно з вимогами порядку, визначеного наказом № 64.

 

Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений авансовий внесок єдиного податку

         ГУ ДФС у Харіквській області нагадує, що несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ.

         Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

 

Щодо подання звітності та сплати ЄСВ, у разі зміни місцезнаходження

         Відповідно до п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

        Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пп. 5, 6 розд. ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого ЄВ за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

        Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄВ подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).  

 

Новий Порядок електронного адміністрування реалізації пального вводиться з 1 липня 2019 року

         Головне управління ДФС у Харківській області нагадує – з 01 липня 2019 року вводиться в дію новий Порядок електронного адміністрування реалізації пального для усіх споживачів пального, відповідно до змін до Податкового кодексу, внесених Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

        Його норми стосуються всіх суб’єктів господарювання, які зберігають паливо в ємкостях понад 200 кубічних метрів та які отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, а також фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку ІУ групи, які отримують протягом календарного року пальне в обсягах понад 10000 кубічних метрів.

        Вказані суб’єкти повинні реєструватись платниками акцизного податку, отримувати ліцензії та вести щоденний облік та подавати електронну звітність до Державної податкової служби про щоденні залишки пального та обсяги реалізованого (використаного) пального.

 

Університет митної справи та фінансів запрошує на навчання

         Університет митної справи та фінансів запрошує на День абітурієнта.Запрошують усіх бажаючих дізнатися про  спеціальності та умови вступу до Університету на дні відкритих дверей.

 

        Дата проведення: 18 травня 2019 року о 10.00

       Місце проведення: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, навчальний корпурс    1 УМСФ

        Також запршують усіх бажаючих безкоштовно відвідати Музей митної справи та познайомитися з історією розвитку митної справи  в Україні у зручний час.


******

Важливо для платників податків!

                 ГУ ДФС у Харківській області повідомляє.

          ДФС України проінформувала, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.

        Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

        Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374105.html

 

З 2 травня вступають у дію нові рахунки для сплати ЄСВ

           Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що  з  02 травня 2019 року вступають у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.

            Граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню ЄСВ відкритих на балансі Головного управління, код банку 851011 спливає 01.05.2019 року, тобто кошти  повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

            Нагадаємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.           

             Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

            Інформацію щодо нових рахунків можна отримати на сайті Головного управління  ДФС у Харківській області  

Виправлення помилки у звіті за формою 1ДФ

              Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.4.4 розд.ІV Порядку заповнення та подання  податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», уточнений звіт форми 1ДФ подається на підставі інформації, отриманої з попередньої поданої форми і  містить лише ті рядки та інформацію, які уточнюються.

             Щоб вилучити помилковий рядок з попередньої  інформації (з помилково поданого звіту), необхідно  повторити всі графи такого рядка та зазначити у графі 9  показник «1» – на  виключення рядка. Для введення  нового, або пропущеного рядка, потрібно  заповнити всі графи рядка, а  у графі 9 зазначити показник «0» – на введення рядка.

             У разі, якщо коригування  здійснюється щодо одного працівника, то уточнюючий звіт форми 1ДФ  міститиме два рядки, один – на вилучення даних по ньому, другий – на введення.

            Стосовно фізичних осіб, щодо яких інформацію про доходи та податки у попередньому звіті відображено правильно, інформація не вноситься, тобто, уточнена форма звіту містить інформацію лише на тих осіб, щодо яких допущено помилку.

             У випадку необхідності уточнення інформації відносно всіх фізичних осіб, то щодо цих осіб вказуються два рядки: на виключення та на введення. При поданні уточнюючих звітів форми 1ДФ порядкові номери записів не мають значення, оскільки головними  показниками у цьому звіті є реєстраційні номери облікових карток платників податків.

Обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати

         Головне управління ДФС у Харківській області інформує платників податків, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР із змінами та доповненнями (далі – Закон) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

          Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону.

            Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону). Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та органи доходів і зборів.

            Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).

Продавцям товарів та послуг не забути скласти податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі

               Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області  нагадує платникам податку на додану вартість, що, відповідно до статті 201  Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів або послуг, продавець зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок реєстрації податкових накладних затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246.

             Варто пам‘ятати, що податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН лише за умови дотримання при її складанні вимог наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, яким затверджено Порядок заповнення податкової накладної. Така податкова накладна дає право покупцю формувати податковий кредит на суму зазначену у накладній. Тож у випадку відсутності факту реєстрації  продавцем товарів або послуг податкових накладних в ЄРПН покупець позбавляється  права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Проте  продавець не звільняється від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Як сплачується ПДФО з виграшів та призів

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що доходи у вигляді виграшів та призів включаються до доходу, що оподатковується ПДФО. Податковим агентом у такому випадку є та особа, яка здійснює відповідне нарахування (виплату) платнику податків. Йдеться про випадки нарахування (виплати, надання) на користь платника податку доходу у вигляді виграшів (призів):

- у лотерею чи в інших розіграшах;

- у букмекерському парі;

- у парі тоталізатора;

 - призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті.

Таким чином,  податковий агент – оператор лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, перераховує до бюджету загальну суму податку за ставкою 18 % із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею. У податковому розрахунку, який подають оператори лотерей, відображається загальна сума нарахованих у звітному періодів виграшів (призів) та відповідно загальна сума утриманого податку. Інформація про суми окремого виграшу та нарахованого на нього ПДФО, дані про переможців у податковому розрахунку оператора не відображаються.

Що ж стосується оподаткування ПДФО інших виграшів та призів (не у лотерею), то це відбуваються у загальному порядку, визначеному для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18відсотків.  

Громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках, декларацію про доходи не подають

          Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

          Податковим агентом у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 %, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

         Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

         Норми визначені до п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ.

         Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

          Отже, громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 01 травня подавати щорічні декларації про майновий стан і доходи.

 

До уваги користувачів РРО!

          Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

         Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості   179 моделей (раніше було 171).

        Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.

       Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.

       Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Про сплату податку на доходи фізичних осіб за неосновним місцем обліку

            Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що ДФС України листом від 27.03.2019 № 10278/7/99-99-13-04-04-17 (далі – Лист № 10278) щодо сплати податку на доходи фізичних осіб юридичною особою до відповідних бюджетів за відокремлені підрозділи, не уповноважені нараховувати та сплачувати такий податок за працівників цих підрозділів надала наступні роз’яснення.

            Згідно з п.п.168.4.3. п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України (далі  Кодекс) суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.63.3 ст.63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживанням особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

           У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Як оподатковується дохід від продажу рухомого майна фізособою

           У Головному управлінні ДФС у Харківській області нагадали про порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна фізичною особою.

          Отже, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

         Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2018 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.  Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації до 1 травня 2019 року.

Як виправити помилки, допущені у поданій податковій звітності

         ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до част.6  ст. 14 Закону України від 16.07.1999  № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

          Згідно з абз.1 п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
         
Платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подають квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ це встановлено    абз.1 та 2 п. 46.2 ст. 46 ПКУ .

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
         Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

         Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

           Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації, то таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.

           Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено обов’язок платника податків надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) він самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним такій податковій декларації.

            Тобто, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

 

Запрошуємо учнів 9-11 класів прийняти участь у Всеукраїнському конкурсі «Податківець майбутнього»

             Університет державної фіскальної служби України ініціює проведення IІI Всеукраїнського Інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього» як одного із незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього». До участі запрошуються учні 9-11 класів усіх регіонів України.

І тур. Регіональний, що проходитиме у двох форматах (на вибір).

          Дистанційний, з використанням платформи Moodle (19 квітня -11 травня 2019 року).

Стаціонарний (11 травня 2019 року) на базі відокремлених структурних підрозділів Університету (у м. Вінниці, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Львові).

ІІ тур. Фінал (17 травня 2019 року) на базі Університету державної фіскальної служби України.

             Конкурс проводиться з метою пошуку, підтримки талановитих учнів, роз’яснення ролі та значення Державної фіскальної служби України, популяризації податкової та митної грамотності серед учнів, аналізу та запровадження сучасних інноваційних освітніх технологій навчання в Україні.

              Основними завданнями є сприяння у вихованні та формуванні свідомого ставлення до сплати податків у молоді шкільного віку; налагодження партнерських відносин між податківцями та майбутніми платниками податків; реалізація дітьми інтелектуальних  здібностей і підтримка талановитих та обдарованих дітей; організація змістовного дозвілля.

              Учасники беруть участь у Конкурсі на добровільних засадах.

              Джерелами фінансування конкурсу є кошти, не заборонені законодавством України.

              Для участі необхідно здійснити заповнення онлайн – заяви http://www.nusta.edu.ua, головна сторінка.

*******


Університет Державної фіскальної служби України

оголошує набір абітурієнтів у 2019 році на факультет «Податкової міліції»

 

        На навчання приймаються громадяни України віком від 17 до 25 років, які мають повну загальну середню освіту, відповідають вимогам нормативно-правових актів України, що визначають проходження служби в податковій міліції державної фіскальної служби України, та направлені Головним управлінням ДФС у Харківській області.

        Бажаючим вступити на навчання необхідно звертатися у відділ проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська 46, станція метро ім.Бекетова, тел.:702-86-95, 098-210-07-35.

        Оформлення особових справ проводиться з січня по червень 2019 року

        Вступні іспити складаються в Університеті Державної фіскальної служби України за адресою: 08201, Київська область, м.Ірпінь, вул.Карла Маркса, 3

 

Доходи від продажу двох і більше обєктів рухомого майна необхідно задекларувати

 

         Головне управління ДФС у Харківській області інформує, дохід, отриманий платником від продажу протягом року двох чи більше об’єктів рухомого майна, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків. Зазначена норма передбачена п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України.

         Разом із тим, якщо упродовж року фізична особа продавала інші транспортні засоби, зокрема вантажний автомобіль або транспортний засіб спеціалізованого призначення, то дохід від такого продажу підлягає оподаткуванню податком за ставкою 5 відс., незалежно від кількості таких операцій з продажу впродовж року. Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

         У випадку, коли дохід від операцій з продажу об'єктів рухомого майна, отримується фізичною особою - нерезидентом - такий дохід оподатковується за ставкою 18 відсотки.

         При продажу протягом звітного (податкового) року такого об’єкту рухомого майна як легковий автомобіль, мотоцикл, мопед  іншим фізичним особам, дохід, отриманий продавцем від такої операції, оподаткуванню не підлягає.

         Нагадаємо, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу майна чи даруванні, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок, відповідно до розділу IV Кодексу. В інших випадках, платник податку, який при продажу транспортного засобу отримав дохід, що підлягає оподаткуванню, зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

Підприємці - платники єдиного податку при здійсненні комісійної торгівлі застосовують РРО

          Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів, згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265), зобов'язані видавати особі, яка отримує товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

        Розрахунковий документ, це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом N 265 , і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій ((далі – РРО) або заповнений вручну ст. 2 Закону N 265).

        Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій   не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

          Фізичні особи - підприємці, у т. ч. які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн. грн, зобов'язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов'язковому порядку розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

 

Контролюючі органи мають право здійснювати контроль за нарахуванням мінімальної заробітної плати

            Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

        Згідно із ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

       Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати встановлено ст. 3¹ Закону № 108.

Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).

         Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).

Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:

-  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

- органи доходів і зборів.

          Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

         У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

        Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.

 

Члени фермерського господарства, які отримують пенсію за віком, звільняються від сплати за себе ЄСВ

        Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

        Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені у підпунктах 4 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26        Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

           Отже, з 01.01.2018 звільняються від сплати ЄСВ за себе фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, та члени фермерського господарства, віднесені до платників ЄСВ, які, зокрема досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

 

Перевищення обсягу доходу фізичною особою-підприємцем

           Головного управління ДФС у Харківській області повідомляє.

           Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

  1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

         Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

  2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

         Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

  3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

       Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

Як обчислюється та сплачується транспортний податок

 фізичними особами?

            Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що платниками транспортного податку є  фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають  зареєстровані в Україні  власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року  (п.267.1-267.2 ст.267 ПКУ).

          Така вартість легкового автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ).

           Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерство  економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ).

         Ставка податку з розрахунку на календарний рік становить 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПКУ.

         Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування транспортним податком фізичних осіб здійснює орган державної фіскальної служби за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267ПКУ).

         Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця(п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267ПКУ).

         Фізичним особам-платникам податків орган фіскальної служби  за місцем реєстрації до 1 липня  податкового (звітного) періоду (року) надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити (п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ).

         Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

          У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).

           Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПКУ).

 

Щодо відображення пільги з податку на прибуток у звітності

           Відповідно до п. п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

           Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233).

Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до Порядку №1233.

           Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Якщо суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.

           Тобто Звіт складається суб’єктом господарювання наростаючим підсумком з початку року. При цьому за звітний податковий рік платником у полі «квартал» рядка І Звіту зазначається ІV квартал звітного податкового року.

           Отже, враховуючи те, що розрахунок пільги з податку на прибуток здійснюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація), яка заповнюється наростаючим підсумком з початку року, то у Звіті за звітний рік має зазначатися сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету, розрахована на підставі показників Декларації за звітний (податковий) рік. При цьому строк користування такою пільгою, у разі застосування її у II та IV кварталах, є період з першого календарного дня ІІ кварталу по останній календарний день звітного року.

 

До 1 травня громадянам слід подати заяву для застосування пільги по земельному податку

           Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу громадян – власників землі та землекористувачів, що відповідно до ст.287 Податкового кодексу України (далі ПКУ) фіскальними органами щорічно до 1 травня  проводиться облік  платників  земельного податку.

          Пунктом 281.1 статті 281 ПКУ визначено перелік  категорій громадян, які звільняються  від  земельного       податку, а саме:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

         Звільнення від сплати податку відповідної категорій фізичних осіб поширюється на земельні  ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

         Пунктом 281.4 статті 281 ПКУ встановлено, якщо громадянин, який  належить до пільгової категорії, має у власності  декілька земельних ділянок одного виду використання, йому необхідно  до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

          Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

         Для отримання консультації щодо сплати  земельного податку  та застосування пільги громадяни можуть звертатися до ЦОПів територіальних підрозділів ГУ ДФС у Харківській області. Адреси та графік їх роботи  розміщено на суб - сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» в банері «Центри обслуговування платників», за посиланням http://kh.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

******

Шановні платники податків!

 

      Асоціація платників податків планує 11 квітня 2019 року провести семінар з платниками податків о 10-00 годині за адресою м.Харків Держ.пром 2 підїзд, 2 поверх

      Для учасників семінару підготовлений збірник нормативних документів і розяснень податкового законодавства, які діють в 2019 році.

 

      Планується розглянути такі питання:

  1. Плата за землю
  2. Декларування майнового стану та доходів за 2018 рік
  3. Актуальні питання щодо нарахування Єдиного соціального внеску
  4. Податок на прибуток
  5. Податок на додану вартість

 

Вартість участі у семінарі – 250,00  грн.

Плату за участь у семінарі слід перераховувати на розрахунковий рахунок Територіального відділення Асоціації платників України в Харківській області – код 06718170, р/р 26007301247120, МФО 351823 в філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» призначення платежу – за інформаційно-консультаційні послуги (без ПДВ).

 

Виплати за договором підряду: нюанси нарахування ЄСВ

           Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що порядок укладення  договорів  цивільно – правового характеру, зокрема  договору підряду, регулюються Цивільним кодексом (далі ЦКУ).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’я­зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

         Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

        Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

        Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором (договором підряду), при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

        Водночас у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому, якщо база нарахування  єдиного внеску  буде   меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом та ставки єдиного внеску 22 відсотки.

 

В який термін фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання

        Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

        Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 р. IV ПКУ.

       Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

       Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ. Така норма визначена п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 р. IV ПКУ.

       Відповідно до п. 57.1 ст. 57 р. ІІ ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

       Таким чином, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.

 

Оподаткування ПДВ операції зі списання заборгованості, за якою минув строк позовної давності

         Головне управління ДФС в Харківській області інформує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

           Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.

           Платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені для такої реєстрації, зведену податкову накладну (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

         Безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

         Якщо платник ПДВ при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не отримані протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги. Таке зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

           Якщо платник при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але товари/послуги не поставлено, а тому вони фактично не використовуватимуться у господарській діяльності покупця, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.

          Зазначена норма передбачена пп. 14.1.11 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

 

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

          З 01.01.2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, в частині визначення критеріїв визнання неплатником податку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами у атмосферне повітря, а також щодо встановлення граничної норми викидів двоокису вуглецю стаціонарними джерелами при визначенні бази оподаткування екологічним податком.

        Платниками екологічного податку, у тому числі й за викиди вуглекислого газу стаціонарними джерелами, визнаються суб’єкти цивільних відносин, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

         Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

         Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.   

         База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Тобто, у разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення.

          Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

          Отже, при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю у разі перевищення їх граничної кількості в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі база оподаткування екологічним податком визначається як фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за податковий (звітний) квартал зменшений на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн.

       З 1 січня 2019 року ставка екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами забруднення становитиме 10 гривень за тонну (замість 0,41 грн у 2018 році).

      Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 (із змінами).

      Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки).

      До затвердження змін до Декларації у частині декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, податкові зобов’язання з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю обчислюються та декларуються платниками екологічного податку в окремому Додатку 1 до Декларації.

      Зазначена норма передбачена п.п. 240.1.1, п. 240.7 ст. 240, п. 242.1, п. 242.4 ст. 242 Податкового кодексу.

 

Як подати заяву щодо зміни групи єдиного податку?

         Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

         Заява подається у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); зміни податкової адреси суб’єкта господарювання; зміни місця провадження господарської діяльності; зміни видів господарської діяльності; зміни групи та ставки платника єдиного податку.

         Затверджена наказом МФУ від 20.12.2011 № 1675 форма заяви подається для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку та відмови від спрощеної системи оподаткування.

Фізичні особи – підприємці подають заяву до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

         Тобто, заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку, відмови від спрощеної системи оподаткування, зміни групи та ставки платника єдиного податку надається особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

          При цьому, можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб не реалізована.

         Зазначена норма передбачена п. 298.1 – п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу, п. 4 «Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування» від 20.12.2011 №1675.

 

Як отримати довідку про відсутність заборгованості?

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи видається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерствафінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованиму Міністерстві юстиції України  27.09.2018за №1102/32554.

       Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

        Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

        Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.

       Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

 

Нарахування податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості

            Головне управління ДФС у Харківській області  інформує громадян  -  власників об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що обчислення сум податку з об’єктів житлової та нежитлової  нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб, здійснюють органи фіскальної служби за місцем податкової адреси власників  такої нерухомості.

           Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум обчисленого податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

          Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1п.266.3 ст.266 ПКУ).

При  обчисленні та нарахуванні суми податку на  нерухоме майно, відмінне від земельної ділянкифізичним особаморгани державної фіскальної службибазу оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюють:

- на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно;

 - та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, наданих платником податків( п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового Кодексу).

        Водночас, п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ встановлено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;                    

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

        У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналі в відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Перевищення обсягу доходу фізичною особою-підприємцем

           Головного управління ДФС у Харківській області повідомляє.

           Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

  1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

         Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

  2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

         Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

  3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

       Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.


*******

Нарахована зарплата не може бути меншою за 4173 грн

         Наголошують у Головному управлінні ДФС у Харківській області. Та роз’яснюють, розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом «Про Державний бюджет на 2019 рік», який набрав чинності 1 січня 2019 року:

у місячному розмірі – 4173 грн;

 погодинному розмірі − 25,13 гривень.

         Слід знати, з 1 січня 2019 року роботодавцем заробітна плата не може нараховуватися жодному найманому працівнику менше 4173 грн за відпрацьований повний місяць.

У фіскальному відомстві наголошують, законодавчих норм зобов’язані дотримуватись як юридичні особи, так і фізичні особи – роботодавці.

          Відтак, роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат.

          За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.

 

Припинили підприємницьку діяльність, як фізична особа – підприємець, подайте декларацію про майновий стан і доходи!

          Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (далі – ФОП), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

         У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

        Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

          Нагадаємо, оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування здійснюються у порядку, встановленому ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

 

 

Чітко знати і своєчасно декларувати свої доходи –

обов’язок кожного громадянина!

           В ГУ ДФС у Харківській області нагадують про терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами 2018 року та строків сплати, визначених податкових зобов'язань.

         Останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за 2018 рік:

- для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

- для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – 02.05.2019;

- для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).

         Щодо строків сплати податкових зобов'язань, зазначених у податковій декларації за звітний (податковий) 2018 рік для:

- фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;

- громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – не пізніше 31 липня 2019 року.

    

Якщо обсяг доходу перевищив 1 млн грн - придбайте касовий апарат

        ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 млн. грн., повинні застосовувати касові апарати. Застосування касових апаратів розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку.

        Для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій),  матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ПКУ.

        Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні касових апаратів не виникає.

       Слід зазначити, що відповідно до п.296.10 ПКУ платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, мають використовувати касові апарати незалежно від обсягу отриманого доходу.

 

Електронні сервіси ДФС – економія часу та комфортні умови

для платників


        На сьогодні у відкритій частині Е-Кабінету функціонує близько 25 сервісів, якими користувачі можуть скористатися без застосування електронного цифрового підпису.

        Після ідентифікації у приватній частині кабінету платникам запропоновано 55 сервісів. Користувачі можуть скористатися значною кількістю корисних опцій, наприклад, користування індивідуальним податковим календарем, створення запитів, листування з органами ДФС, реєстрація накладних тощо.

        Кількість сервісів, які запроваджені ДФС для платників податків, постійно зростає відповідно до потреб бізнесу. На сьогодні в ДФС найпопулярніший сервіс серед платників - Електронний кабінет платника.

        Цей сервіс забезпечує он-лайн взаємодію платників з контролюючими органами, дозволяє, не відвідуючи центрів обслуговування платників, створювати та надсилати електронні документи, отримувати в режимі реального часу цілодобовий доступ до інформації з реєстрів та електронних систем без створення та направлення окремих запитів, що значно економить час платникам та скорочує до мінімуму контакти з контролюючими органами.

        У рамках кампанії декларування доходів громадян та е-декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадовець детально зупинилася на електронному сервісі в частині отримання: відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та запроваджений новий електронний сервіс у частині часткового заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

        Окрім сервісів, які забезпечують платникам можливість реалізувати свої права та обов’язки, постійно впроваджуються аналітичні сервіси. Це, зокрема, автозаповнення декларації з податку на додану вартість, відображення повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків-коригування тощо.

       Електронні сервіси ДФС забезпечують комфортні умови для платників, скорочують час на пошук необхідної інформації і дозволяють отримати її дистанційно.

 

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ: особливості заповнення

        Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що ДФС України на офіційному веб-порталі у розділі «Повідомлення та нагадування» повідомлено, що у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 435), відображаються:

- особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

        Загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435.

Особа з інвалідністю працює у ФОП: нарахування ЄСВ

         Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненням.

        Норми визначені п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

         Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

         У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

         Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

         Разом з тим, вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

          Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).

        Враховуючи вищевикладене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

 

До уваги платників ПДВ!

        ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

       У разі коли на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом суми ПДВ, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник ПДВ несе відповідальність відповідно до ПКУ.

      ПН, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

       У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК.

          Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК, у тому числі для платників ПДВ, які застосовують касовий метод.

        Слід зазначити, що з 01.01.2019 відповідно до Закону України від  23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до податкового кредиту не відносяться  суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником (п. 198.6. ст. 198 ПКУ).

 

Збільшено відповідальність за порушення трудового законодавства

        ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 4173 грн. Таким чином, поряд із збільшенням мінімальної заробітної плати, зросли і розміри штрафних санкцій, передбачених за порушення трудового законодавства.

         Отож, якщо цього річ роботодавець здійснить:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;

- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;

- виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску, то за такі порушення йому варто очікувати на фінансову відповідальність у вигляді 30 мінімальних зарплат, а саме 125190 грн (у 2018 році – 111690 грн), щодо кожного працівника.

        Якщо ж роботодавець не дотримуватиметься:

- мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за недоплату за роботи в нічний час, роботи в вихідний або святковий день, понадурочної роботу та інші питання оплати праці);

- встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбаченнях законами України, тоді до нього застосують фінансове покарання у вигляді 10 мінімальних зарплат - 41730 грн (у 2018 році – 37230 грн).

       За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законом про працю, більш як за один місяць, чи виплату їх не в повному обсязі, роботодавець відповість 3 мінімальними зарплатами – 12519 грн (у 2018 році – 11169 грн).

І найменший розмір фінансової відповідальності, 1 мінімальна зарплата, тобто 4173 грн (у 2018 році – 3 723 грн), передбачено за порушення інших вимог трудового законодавства.

       Окрім фінансових санкцій, за фактичний допуск працівника без трудового договору та за несвоєчасне повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, до керівників підприємств застосують адміністративну відповідальність у розмірі від 8500 грн до 17000 грн,

      

ФОП припинив діяльність: як отримати довідку про доходи

          У Головному управлінні ДФС у Харківській області розповіли. Фізична особа, щодо якої внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запис про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи – підприємця, може отримати за письмовим зверненням в органі ДФС довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації з урахуванням термінів зберігання облікових справ, визначених статтею 291 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5.

         Згідно цього переліку облікові справи платників податків і зборів(обов’язкових платежів) зберігаються протягом п’яти років після припинення діяльності суб’єктів господарювання.

           Нагадаємо: підставою для надання фізичній особі – підприємцю довідки про доходи від здійснення нею підприємницької діяльності є подання до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи платниками на загальній системі оподаткування та декларації платника єдиного податку підприємцями на спрощеній системі оподаткування (статті 177, 296 Податкового кодексу України).

 

Про відповідальність громадян за неподання податкової декларації

         Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що громадяни, які отримали протягом 2018 року доходи, які не було враховано при визначенні податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, повинні до 1 травня поточного року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

        У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

        При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до платника податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 25 відс. суми донарахованого податкового зобов’язання. А у разі повторного нарахування контролюючим органом податкового зобов’язання – у розмірі 50 відс. від донарахованої суми.

        Крім того, згідно ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до платника податків буде застосована адміністративна відповідальність у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      





*******


За своєчасно не нарахований ЄСВ до платників

застосовуються штрафи

        ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відс. зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року – 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого ЄСВ (п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449)).

        Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

        Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відс.) штрафу:

- визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

- визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

- здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

         До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

        При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

        Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ.

Громадянам, які виїжджають за кордон на ПМЖ необхідно подати декларацію про майновий стан

         У Головному управлінні ДФС у Харківській області наголошують, громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи.          Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).

         Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.

        Довідка про сплату або відсутність податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.

       Форма цієї довідки затверджена наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі».

        Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку - резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 ПКУ та постановою Кабміну від 27.12.2010 р. № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку -резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку».

Доходи від здавання в оренду нерухомого майна слід задекларувати не пізніше 01 травня 2019 року

          Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році.

          Серед видів доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню, доходи від здавання майна в оренду однією фізичною особою іншій фізичній особі, яка не є податковим агентом, тобто не зареєстрована фізичною особою-підприємцем.

         Відповідно до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).

         Отже, укладання договору найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.

         Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

         Якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року.

        Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар.

        Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковується за ставкою 18%. Крім того, такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи слід подати за 2018 рік не пізніше 01 травня 2019 року за формою Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Фізична особа зобов’язана самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації за 2018 рік – не пізніше 31 липня 2019 року.

Про оподаткування отриманого спадку

           Якщо Ви отримали спадщину від члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

        Фізична особа, яка отримує спадщину від інших родичів, наприклад, рідного дядька, тітки чи просто знайомих сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості успадкованого.

        Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об’єкта спадщини підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення.

       Крім податку на доходи фізичних осіб платники повинні сплатити військовий збір, який складає 1,5% від вартості успадкованого майна. Виключення мають особи, які отримали спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою податку.

      Відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

       Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV ПКУ.

Податковий період та строки сплати земельного податку

         Головне управління ДФС у Харіквській області нагадує, що податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

        Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

        Норми визначені ст. 285 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

        Відповідно до ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

       У разі припинення права власності або користування ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

       Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки щороку до 1 травня.

       Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

        Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у т.ч. за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

        Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

        Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

          При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

          У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

         Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

         Слід зауважити, у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Незалежна професійна діяльність та сплата єдиного внеску

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, є платниками єдиного соціального внеску.

         Такі платники нараховують єдиний внесок у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2019 році – 918, 06 грн.). 

         У разі якщо  у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу не отримано дохід (прибуток), такі платники  зобов’язані  визначити  базу нарахування, але не більше максимальної величини (в 2019 році – 62595,00 грн. на місяць). При цьому  сума єдиного внеску не може бути  меншою за розмір  мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918, 06 грн.).

         Базу нарахування єдиного внеску повинні визначати особи, які провадять  незалежну професійну діяльність як ті, які отримують, так і ті, які не отримують  дохід від провадження діяльності. Єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Суми єдиного внеску, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними  у Податковій декларації про майновий стан і доходи.

Декларуємо дохід отриманий від обробітку земельної ділянки!

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, якщо розмір земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства та/або земельної частки (паю) виділені на місцевості, що перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).

         Тобто, платнику податків необхідно визначити свої податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору та подати до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації податкову декларацію за звітний період. Податкова декларація за 2018 рік громадянами подається до 2 травня 2019 року.

          Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків, військового збору - 1,5 відсотка. Відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Чи застосовувати РРО при безготівкових розрахунках

         У разі здійснення суб’єктом господарювання розрахунків при продажу товару (наданні послуг) у безготівковій формі (перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок або при перерахуванні банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів), то в такому випадку дані розрахунки вважаються безготівковими та проводяться без застосування РРО. Документами, що підтверджують постачання товарів (надання послуги) при безготівкових розрахунках, можуть бути накладна, акт виконаних робіт, товарний чек або інший письмовий документ, що засвідчує передавання права власності на них від продавця до покупця.

          При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО відповідно до вимог Закону про РРО є обов'язковим.

 

Офіційне оформлення новоприйнятих працівників

обов’язок кожного роботодавця

 

           ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 ст. 24 Кодексу законів про працю).

        Отже, обов’язковою умовою офіційного оформлення новоприйнятих працівників є своєчасне повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) органу ДФС.

        Форма такого Повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення буває двох типів:

початкове – подається при працевлаштуванні нового працівника;

скасовуюче – подається, якщо у початковому були допущені помилки та в інших випадках, що потребують уточнення.

         Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

-  засобами електронного зв’язку;

-  на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

-  на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

           Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

«Електроний кабінет»  для платників податків

         З метою підвищення якості обслуговування платників податків та спрощення процедури подання податкової декларації ДФС запроваджено новий сервіс в        Електронному кабінеті платника. Він передбачає часткове автоматичне заповнення декларації про майновий стан та доходи на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого  чи рухомого майна.

         Скористатися зазначеним сервісом можуть фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи, особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльністю.

         Щоб подати декларацію в електронному вигляді з використанням сервісу автоматичного часткового заповнення, слід завчасно подбати про отримання особистого електронного цифрового підпису, який можна отримати  у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету.

         Слід зауважити, що інформація з Державного реєстру фізичних осіб, на підставі якої автоматично заповнюється декларація, може бути не повною, оскільки у Державному реєстрі не відображаються дані щодо доходів, отриманих від фізичних осіб та іноземні доходи. Тому при заповненні декларації будь-яке значення можна відкоригувати в ручному режимі.

         Заповнення декларації в Електронному кабінеті надасть можливість:

- скоротити час і витрати на подання звітності;

- мінімізувати помилки при заповненні декларації;

- у разі необхідності надати копії документів у додатку до декларації, що важливо, зокрема, при використанні права на податкову знижку.

         Шановні платники! Скористайтеся новим електронним сервісом в Електронному кабінеті та заощаджуйте свій час та зменшуйте витрати на подання звітності.

 

Оподаткування процентів на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб

         Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

          Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

          Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

          Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

          У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

          Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена п.170.4 ст. 170 Податкового кодексу.


Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаю вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваюсь, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

Голова Зачепилівської районної державної адміністрації

А.Л. Конопля

Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди