64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Зачепилівське відділення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує

Нові закони про РРО не змінюють правила спрощеної системи оподаткування

         Зміни до законодавства щодо застосування РРО не погіршують правил використання спрощеної системи оподаткування. Більше того, цими законами по другій групі фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку  збільшується  ліміт з 1,5 до 2,5 мільйонів».

          Це означає, що  частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ, відтак – платитимуть менше.  Нагадаємо, платники єдиного податку ІІ групи сплачують до 20% мінімальної зарплати (зараз це 834,60 грн), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту "плюс" ПДВ, або 5% від обороту.

          Крім того, реєстратори розрахункових операцій не потрібно використовувати спрощенцям І групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

«Третя група – це, як правило, послуги – юридичні чи ІТ. Вони фактично будуть обліковуватися так, як і сьогодні. Тому, ці закони насамперед не направлені на додатковий тягар, на зміну правил щодо обліку товарів».

            Облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності. Це стосується торгівлі підакцизними товарами, складною побутовою технікою, лікарськими засобами.  Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде не обов’язковим.

Втрачене реєстраційне посвідчення на РРО: чи передбачена відповідальність?

        Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

         Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.
         Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.
         Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
         Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.
         Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

         Отже, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.
         При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи

        Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

            Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

              У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

Як зареєструвати книгу обліку ФОП – платнику єдиного податку

           Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки).

            Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку, зокрема, в паперовому вигляді (п. 2 Порядків).

            Відповідно до п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді:

1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

             З урахуванням типової інформаційної картки адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день.

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який використовує для власних потреб (зберігання та заправки власних транспортних засобів) транспортний засіб – паливозаправник отримувати ліцензію на зберігання пального.

          ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/397248.html повідомила, що видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб – паливозаправник не передбачена, так як транспортний засіб не є місцем зберігання пального у розумінні Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

           У разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані, зокрема, ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні,          Товариству необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання, крім випадків, передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.

ДПС роз’яснює:

Місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії (ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (ст. 15 Закону № 481).

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на:

- право виробництва пального;

- право оптової або роздрібної торгівлі пальним;

- право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності

без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

(ст. 15 Закону № 481)

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Можна зберігати пальне

без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях, на які отримані відповідні ліцензії:

 - виробництва пального;

- роздрібної торгівлі пальним;

- оптової торгівлі пальним.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі, зокрема пальним, та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Законом № 481 не встановлено окремих застережень щодо місткості, розміщення, характеристик обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Враховуючи вищевикладене, транспортний засіб не є місцем зберігання пального в розумінні Закону № 481, тому видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб – паливозаправник не передбачено. При цьому ліцензію на право зберігання пального слід отримувати на місце, на якому розташований паливозаправник, як ємність, яка використовується для зберігання пального.

 

Розрахунок найманих працівників у ФОП –платника єдиного податку : на що звернути увагу

          ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають:

- у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами,

- у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,

- працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

          Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців - платників єдиного податку 2-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб.

          Тобто, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування,  при розрахунку загальної кількості найманих осіб у підприємця, не враховуються вищезазначені працівники.

           Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Власник транспортного засобу протягом року змінився: хто сплачує транспортний податок?

           Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

           Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (п.267.1, 267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

           Якщо  протягом звітного року відбувся перехід права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

             Податкові органи надсилають податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ)

             За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

              У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Які господарські операції є контрольованими

        Критерії визначення господарських операцій контрольованими встановлені п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

         Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються:

з пов’язаною особою – нерезидентом;

через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу та/або придбання товарів та/або послуг;
з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України,  або які є резидентами цих держав;

з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковим резидентом держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;
між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки).

         Господарськи операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

         Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ФОП прийняв на роботу інваліда: яку ставку ЄСВ застосовувати

         Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що  Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни  до частини 13 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

         Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право  застосовувати ставку єдиного соціального внеску у розмірі 8,41% .

         Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців - юридичних осіб, фізичні особи - підприємці сплачували ЄСВ за  найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%.

Що є об’єктом житлової нерухомості?

         Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що згідно з нормами Податкового Кодексу, об’єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
       Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
        Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
         Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування податком на додану вартість засобів індивідуального захисту, на які не закінчився термін використання

          На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), а також мийні та знешкоджувальні засоби.

            Операції з  надання працівникам ЗІЗ, необхідних для виконання ними професійних обов’язків, в межах переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003№994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці», та передбачених у нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безоплатної видачі працівникам ЗІЗ, не є операціями з постачання товарів, тому такі операції не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

            Придбані ЗІЗ є власністю роботодавця, вони обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню працівниками, зокрема у разі звільнення з підприємства.

              У разі, якщо працівник платника податку звільняється, але термін використання ЗІЗ не настав і його вартість утримується із заробітної плати працівникау зв’язку з тим, що такий одяг не повертається платнику податку, то такий платник податку повинен нарахувати податкове зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2020 платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

         Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

- рядок 8 декларації «Категорія платника» доповненоновим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

- розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

- у розділі ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (намісцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

         Звертаємо увагу що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб  з доходів, отриманих від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового та Бюджетного кодексів України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), тому в новій формі декларації передбачені зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

          Податкові зобов’язання по військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Податкового Кодексу визначаються в податковій декларації. Сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

******

Наближається граничний термін подання звітів за ІІІ квартал 2019 року

         Нагадуємо, що 11 листопада є граничним терміном для подання наступних звітів з податків та зборів за ІІІ квартал 2019 року:

- податкової декларації з ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали  2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за три квартали 2019 року

- податкової декларації екологічного податку

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

- податкової декларації туристичного збору

- податкової декларації рентної плати з розрахунком:

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

рентної плати за спеціальне використання води;

рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи

         Крім цього 11 листопада 2019 року є кінцевим терміном для подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем при переході на сплату інших податків та зборів, або вперше зареєстрованим протягом поточного року.

 

УВАГА! Нову форму податкової декларації з туристичного збору подають вже за ІІІ квартал 2019 року

           Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, що при декларуванні туристичного збору за 3 квартал 2019 року, платникам необхідно врахувати зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору.

          Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору»,  затверджено нову форму податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).

Згідно з пп. 268.7.3 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

          Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

          З метою належного забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору Декларацію за новою формою необхідно подавати вже за ІІІ квартал 2019 року.

Нагадаємо: граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 р.  11 листопада .

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС

        Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).

        Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.п. 11 п. 2 Закону № 128-IX прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.

       Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень.         Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

Що потрібно знати ФОП, аби правильно приймати працівників на роботу

           Чинне законодавство передбачає можливість здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.

          Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець.

          Відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України (далі – КЗпП)  фізичні особи-підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що фізична особа - підприємець має вести кадрову документацію. Також, починаючи з 2015 року КЗпП не зобов'язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості.

         Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

        Відповідно, фізична особа – підприємець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинен обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу"):

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

         Як оплачувати працю найманого працівника та які відрахування до бюджету слід здійснювати?

 

       Мінімальна заробітна плата на сьогодні складає 4173 грн. на місяць. З неї підприємець повинен щомісячно утримувати та перераховувати до бюджету 18% податку на доходи фізичних осіб (4173 Х 18% = 751,14 грн.) та 1,5% військового збору (4173 Х 1,5% = 62,60 грн.) , а також сплатити 22% єдиного соціального внеску (4173 Х 22% = 918,06 грн.).

       У разі сплати ЄСВ у мінімально встановленому розмірі працівнику буде нараховуватися страховий стаж для призначення пенсії.

       До виплати працівнику належить 3359,26 грн. (4173 – 751,14 – 62,60 = 3359,26 грн.).

       Особливу увагу в трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. У новій редакції ст. 265 КЗпП викладено «Відповідальність за порушення законодавства про працю».     Важливо зауважити, що штрафи є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном. Виконання постанови Держпраці покладається на Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.

        Зокрема, штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати податків та ЄСВ становлять по 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 125 190 грн. Штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин – 100 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 417 300 грн.

 

Платникам про новий механізм повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань та пені

          У Головному управлінні ДПС у Харківській області інформують, що з 1 листопада 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.

        Для максимальної зручності обробки заяв платників в процесі повернення коштів та унеможливлення виникнення помилок рекомендуємо платникам податків подавати заяви в електронній формі через «Електронний кабінет платника податків».

Заява повинна містити:

- податковий номер або серія  (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи);

-  назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

-  суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

-  дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

1. на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2. на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

3. у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

         Також додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Підтвердні документи разом із заявою потрібно сформувати в один файл з дотриманням усіх вимог до його формату та розміру, зберегти, підписати та надіслати, як це передбачено «Електронним кабінетом платника податків».

Чи подавати форму № 1ДФ у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору?

        У разі повернення фізичною особою — підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

       Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

       Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

 

СГ, що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ, може виправити лише до дати зняття з обліку

 

      Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435).       Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
     Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

Щодо подання звіту про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг

         Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

          Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
        Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).

      Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
         Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

 

11 листопада останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2019 року

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2019 року – 11 листопада 2019 року.

         Пунктом 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого            Постановою КМУ від 27.12.2010 №1233, передбачено подання звіту  суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

          При звітуванні за 9 місяців 2019 року необхідно використовувати нові довідники пільг станом на 01.10.2019 року, які розміщено на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html   

 

Завершено перехід на міжнародний стандарт IBAN

         Інформуємо, що за повідомленням Національного банку України (далі – НБУ) (https://bank.gov.ua/news/all/zaversheno-perehid-na-mijnarodniy-standart-iban) усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними.

         Номери рахунків клієнтів банків в Україні міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, який використовується у Європі. Завдяки скороченню кількості реквізитів використання цього міжнародного стандарту робить комфортнішим оформлення розрахункових документів.

          Перехід на стандарт IBAN розпочався 05 серпня 2019 року і тривав до      31 жовтня 2019 року. Під час переходу на стандарт IBAN банки надавали інформацію про нові та змінені за стандартом IBAN рахунки клієнтів – платників податків відповідним контролюючим органам.

        Статистика НБУ підтверджує, що дедалі більше клієнтів проводять розрахунки за стандартом IBAN. Станом на 31 жовтня 2019 року 103 учасники Системи електронних платежів здійснили 66 % від загальної кількості платежів саме з використанням IBAN.

Водночас клієнти ще мають час, щоб призвичаїтися до нового стандарту. Включно до 12 січня 2020 року можна використовувати ті платіжні реквізити, які застосовувалися до запровадження цього міжнародного стандарту. У цей період банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнені або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN.

         Остаточний перехід усіх розрахунків клієнтів на стандарт IBAN відбудеться з 13 січня 2020 року – з цієї дати клієнти зможуть проводити розрахунки виключно з використанням IBAN.

Довідково:

        IBAN (International Bank Account Number) – міжнародний номер банківського рахунка. Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунка IBAN згідно з вимогами стандарту ISO 13616. Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунка.

          У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можна розпізнати країну учасника розрахунку (UA – Україна), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити уніфіковану перевірку рахунка клієнта на його коректність.

Впровадження єдиного рахунку створить максимально комфортні для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами

         Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з 1 січня 2021 року в Україні має запрацювати єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ.

        Впроваджується єдиний рахунок Законом України від 04.10.2019 № 190-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

        Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі для ДПС, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податковий орган.

        Так, зокрема, за допомогою єдиного рахунку можна буде сплатити податок на прибуток, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також податковий борг за цими податками.

       Разом з тим, єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, оскільки для їх сплати існують спеціальні системи електронного адміністрування.

       Не може використовуватися єдиний рахунок також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

       Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.

      Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

      Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

     У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

     Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.

ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилатиме їх до Казначейства.

      Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок з дотриманням такої черговості сплати:

у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску;

у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення;

у третю чергу - грошові зобов'язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень;

у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов'язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску;

у п'яту чергу - грошові зобов'язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов'язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у шосту чергу - грошові зобов'язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов'язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

        При цьому, обов'язок платника податку щодо сплати податків та зборів до бюджету вважатиметься виконаним з моменту внесення коштів платником податку на єдиний рахунок.

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток не забудьте подати і фінансову звітність

          Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що згідно з п. 46.2 ст.42 Податкового кодексу України платники податку на прибуток подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

         Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) та її невід'ємною частиною.

         Отже, останній день подання Декларації за три квартали цього року та фінансової звітності за цей період - 11 листопада 2019 року.

         Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

         Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією. 

 

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваємося, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

 Зачепилівська районна державна адміністрація


Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди