64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Зачепилівське відділення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує

УВАГА ВЛАСНИКАМ МАЙНА!

      З метою уникнення розбіжностей при нарахуванні майнових податків ГУ ДФС у Харківській області запрошує власників майна (об'єктів житлової або нежитлової нерухомості, землі та легкових автомобілів) до територіальних органів ДФС у Харківській області за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки щодо наявних об’єктів оподаткування (за наявності документів на право власності).

Щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

 

   ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до вимог Податкового Кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви.

  Форма заяви та порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 за №1306/31174.

   У разі зміни у фізичної особи реєстраційних даних, зокрема реєстрації місця проживання, фізична особа звертається до контролюючого органу за своїм новим місцем проживання і надає заяву за формою №5ДР. Бланк заяви за ф.№5ДР видається контролюючим органом безоплатно. Заява заповнюється особисто фізичною особою (або довіреною особою за умови наявності довіреності на вчинення таких дій) відповідно до її паспортних даних. До заяви за ф.№5ДР фізична особа додає копію свого паспорта.

 Заява за формою № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.

 

 

 

 

Податок на майно: звірка даних з контролюючими органами

        ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що нормами Податкового кодексу України закріплено право фізичних осіб - платників податку на майно звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, що стали підставою для визначення розміру податкових зобов'язань з такого податку.

      Статтею 265 Податкового кодексу України закріплено, що податок на майно складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості);

- транспортного податку;

- плати за землю.

      При цьому, відповідно до пп. 266.7.3  ПКУ, звірка даних, які стали підставою для визначення розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проводиться щодо:

-    об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

-    розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

-    права на користування пільгою із сплати податку;

-    розміру ставки податку;                                                      *

-    нарахованої суми податку.

      Згідно з пп. 267.6.10 ПКУ проведення звірки даних, які стали підставою для визначення розміру транспортного податку здійснюється щодо:

-     об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

-     розміру ставки податку;

-     нарахованої суми податку.

      За змістом абзацу 5 пункту 286.5 статті 286 ПКУ звірка даних, які стали підставою для визначення розміру плати за землю відбувається щодо:

-   розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платникаподатку;

-   права на користування пільгою із сплати податку;

-    розміру ставки податку;

-   нарахованої суми податку.

         У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування тощо), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення- рішення, у такому випадку, вважається скасованим (відкликаним).

**********

 Продали нерухомість? Чи потрібно платити військовий збір

Обов’язок сплатити військовий збір виникає тоді, коли платник отримав дохід, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Такий дохід оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотка. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України.

Статтею 172 Податкового кодексу України визначено в якому випадку дохід, отриманий від продажу нерухомого майна, є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Однією із умов, яка передбачає звільнення від оподаткування доходу, отриманого від продажу нерухомості, є період, протягом якого таке майно перебувало у власності особи яка його продає.

Також важливим фактором є кількість таких операцій, проведених платником протягом звітного року.  Приміром, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий від продажу не більше 1 разу протягом року будинку чи квартири але за умови що таке майно перебувало у власності продавця понад три роки. Тож отриманий дохід не слугуватиме об’єктом оподаткування військовим збором. Якщо одну із зазначених умов не дотримано, із суми отриманого доходу слід сплатити як податок з доходів фізичних осіб, так і військовий збір.

 

 

Про заповнення податкової звітності з ПДВ

ДФС України у зв’язку з набранням чинності 04.05.2018 наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903 (далі – наказ № 381), листом від 11.07.2018 № 21051/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової звітності з ПДВ» (далі – лист № 21051) повідомила наступне.

Наказом № 381 внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами і доповненнями) (далі – наказ № 21). Зокрема, зміни внесено до Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та до Додатку 9 (Д9) декларації та визначено особливості їх заповнення.

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом № 381, вперше має здійснюватися за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання декларації 09.08.2018).

Змінами до форми декларації додатки 1, 5 та 9 до декларації викладено в новій редакції.

Додаток 1 (Д1)

У таблиці 1 додатку 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» передбачено окремі рядки для відображення коригування податкових зобов’язань в розрізі умовних ІПН 600000000000, визначених за ставкою 7 та ставкою 20 відсотків, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 1 (Д1) доповнено таблицями 1.1 та 1.2.

Додаток 5 (Д5)

У таблиці 1 додатку 5 (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України» передбачено окремі рядки для відображення показників в розрізі умовних ІПН 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 5 (Д5) доповнено таблицями 1.1 та 1.2

Додаток 9 (Д9)

У таблиці 1 додатку 9 (Д9) «Обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН» зазначається:

- у рядку 1 – обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без податку на додану вартість), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;

- у рядку 2 – сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 (Д9).

У таблиці 2 додатку 9 (Д9) передбачено окремий рядок для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів новоствореними платниками (ПВН). Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без податку на додану вартість) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється.

Детальніше з інформацією про заповнення податкової звітності з ПДВ можливо ознайомитись у листі № 21051, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72968.html

 

Громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік до 1 серпня необхідно сплатити ПДФО та військовий збір

Громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

· при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 %. погашеної суми податкового боргу;

· при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, –  у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

 

Для тютюнових виробів запроваджено марки акцизного податку нового зразка

З 1 липня 2018 року запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва. Нововведення не торкнеться маркування сигарет з фільтром та без фільтра, а також цигарок.

Нові зразки марок акцизного податку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 року № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів».

Нагадаємо: при зміні зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання. Марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

**********

Земельна ділянка в садівничому товаристві, чи повинні пенсіонери за неї сплачувати земельний податок?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269, 270 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Варто зазначити, що у Податковому кодексі передбачені  пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, зокрема, пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для ведення садівництва – не більше як 0,12 га.

Таким чином, у разі наявності у фізичних осіб – членів садівницького товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтво на право власності) земельний податок самостійно сплачується власниками на загальних підставах або використовується пільга зі сплати податку відповідно до вимог ст. 281 Податкового кодексу.

Якщо фізичними особами – землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то садівницьке товариство є платником земельного податку до бюджету за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).

Отже, пенсіонери за віком не є платником земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га та за земельні ділянки загального користування садівницького товариства.

 

Відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як платнику ПДВ подати скаргу на таке рішення?

Платник ПДВ у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.

До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.

Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

 

Покинули спрощену систему оподаткування. Дізнайтесь, коли можна знову сплачувати єдиний податок

Перехід на спрощену систему суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може здійснити один раз протягом календарного року.

Отже, якщо суб’єкт господарювання в поточному році вже перебуває на спрощеній системі, після переходу за власною ініціативою, наприклад, з 01.07.2018 року на загальну систему оподаткування, він не має права повернутись у цьому ж році на спрощену систему, оскільки вже скористався своїм правом на її застосування.

Разом з цим, суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2019 року, за умови відповідності вимогам, встановленим п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу.

Зазначена норма передбачена пп. 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу.

 

Перелік документів, які зобов’язані пред’явити податківці перед початком перевірки

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

 

Пенсіонери за віком не є платниками земельного податку за приватизовані земельні ділянки в садівницькому товаристві

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, що перебуває у власності чи користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності  - це встановлено у  ст.269, 270 Податкового кодексуУкраїни.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Нормами Податкового кодексу передбачено  пільги по сплаті земельного податку для окремих категорій фізичних осіб, зокрема, звільнення від сплати земельного податку передбачено для пенсіонерів (за віком). Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для ведення садівництва – не більше як 0,12 га.

За умови наявності у фізичних осіб – членів садівницького товариства приватизованих земельних ділянок, що підтверджується свідоцтвом на право власності, земельний податок самостійно сплачується власниками на загальних підставах, або ж застосовується пільга зі сплати податку, передбачена  ст. 281 Податкового кодексу.

У разі якщо фізичними особами – землекористувачами право власності на земельні ділянки, надані для ведення садівництва, не оформлено, платником земельного податку до бюджету за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування) є садівницьке товариство .

Таким чином, пенсіонери за віком не є платниками земельного податку за приватизовані земельні ділянки розміром 0,12га, а також за земельні ділянки загального користування, що належать  садівницькому товариству.

 

Зміни у порядку справляння плати за землю у 2018 році

З 01.01.2018 року набув чинності Закон України від 07.12.2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України , зокрема, в частині плати за землю.

Встановлено, що річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку: 

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;

-для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 

- фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу.

 

Підстави відмови у реєстрації платником ПДВ

Згідно з п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє у реєстрації особі, як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п.181.1 ст.181, 182.1 ст.182 та 183.7 ст.183 ПКУ, або за існування обставин, що є підставами для анулювання реєстрації відповідно до ст.184 ПКУ. Також, якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні запланованого дня реєстрації не дотримано порядок та строки, встановлені пп.183.1,  183.3 - 183.7 ст.183 ПКУ.

 

Платники транспортного податку можуть звернутися до контролюючого органу для проведення звірки

Відповідно до п.п.267.6.10 п.261.6 ст.261 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

         а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

         б) розміру ставки податку;

         в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування. 


 

*******


Про зміну рахунків

        У зв”язку з запровадженням у 2018 році централізованої моделі виконання Державною казначейською службою України дохідної частини бюджетів та на виконання вимог Бюджетного кодексу України, Закону України „Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 02.07.2018 року будуть повністю змінено всі реквізити для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.

          З 02.07.2018 року змінюються всі бюджетні рахунки для зарахування державних та місцевих податків та  банк отримувача

Банк отримувача  буде звучати як - Казначейство України,  МФО 899998. Отримувач та код отримувача не змінюються:

         - для Зачепилівського району – УК у Зачепилівському р-ні код 35579026

         Згідно  ст. ст.421 Податкового  Кодексу України від  02.12.2010 N 2755-VI (зі змінами та доповненнями)  функціонує  сервіс  “Електронний кабінет платника податків”,  який  забезпечує перегляд в режимі реального часу інформації щодо  перегляду платником  інтегрованих карток.

Також у базі даних інформаційної системи „Податковий блок” у розділі „Початкова організація” – „Реєстр платежів” є можливість платнику по адміністративному району та конкретному коду бюджетної класифікації знайти інформацію щодо необхідного рахунку для зарахування податку.

          Також усі відділення банків що знаходяться на території  Зачепилівського району отримали інформацію стосовно нових бюджетних рахунків які починають діяти з 02.07.2018 року.

          Інформацію можна отримати в телефонному режимі за номером телефону 0574473399,  0576151245


*******

Заяву про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань можна надіслати через Електронний кабінет

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

на поточний рахунок платника податків в установі банку;на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету/меню «Листування з ДФС».

Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню «Допомога відкритої частини Електронного кабінету».

 

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – спадкоємцем від продажу майнового сертифікату юридичній особі

Згідно з п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

При цьому майновий пай оформлюється майновим сертифікатом.

Крім того, умовою не оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу майнового сертифікату, є отримання майнового паю у власність в процесі приватизації та продаж сертифікату здійснює безпосередньо власник паю.

Якщо майновий сертифікат успадковується та продається спадкоємцем, то дохід, одержаний від такого продажу, буде оподатковуватись на загальних підставах.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Підпунктом 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, дохід, отриманий фізичною особою – спадкоємцем від продажу майнового сертифікату юридичній особі, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.02).

 

Єдиний податок сплачено не вчасно: яку відповідальність передбачено

У разі якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.

Після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день.

 

ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ

ДФС України на офіційному веб-порталі повідомила про запровадження для платників податку на додану вартість нового електронного сервісу – візуалізації повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) сервісу «Електронний кабінет» у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код  ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування сервісом «Електронний кабінет», платники податків мають можливість звернутися до ДФС України за телефоном: 0-800-501-007.

 Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338431.html

 

Підстави припинення дії договору про визнання електронних документів та ЕЦП

 

Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за наявності однієї з таких підстав: 

- отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; 

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) про зміну керівника; 

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; 

- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; 

- наявність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника) у зв’язку зі смертю. 

Також дія Договору та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору.

Порядком визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами договір про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису вважається припиненим у день настання однієї з вищезазначених подій.

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 135.03).

 

Реалізація алкогольних напоїв та розміри торгового приміщення

Законом України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями визначено, що місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Таким чином, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива.

Дороге авто – не розкіш, а об’єкт оподаткування!

У 2018 році фізична особа або юридична особа, яка володіє легковим автомобілем, з року випуску якого минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість якого становить понад 1 млн. 396 тис. 125 грн., повинна сплатити до бюджету транспортний податок.

Відповідно до ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі. Згідно з пп.267.2 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. У зв’язку з тим, що з 1 січня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати становить 3723 грн., середньоринкова вартість легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком на сьогодні становить 1 млн. 396 тис. 125 гривень.

Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», станом на 1 січня звітного року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку, до 1 лютого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у звітному році. З переліком легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році можна ознайомитись за посиланням:http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року, податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на легковий автомобіль, а новим власником – з місяця, у якому він набув право власності на такий об’єкт. У випадку спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, у якому вік такого автомобіля досяг п’яти років.

Контролюючий орган до 1 липня звітного року направляє фізичній особі-платнику податку податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити за місцем її реєстрації. Фізична особа сплачує транспортний податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Платник податку-юридична особа самостійно обчислює суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього року подає до контролюючого органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку, а також сплачує транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації. Щодо легкових автомобілів, придбаних протягом року, декларація юридичною особою-платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт.

Нагадуємо, що у 2018 році до контролюючих органів подається оновлена форма декларації з транспортного податку, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».

Шановні платники транспортного податку, сплачуйте транспортний податок вчасно! У випадку несплати або несвоєчасної сплати податку, відповідно до норм ПКУ контролюючий орган повинен притягнути платника податків до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми.

 



 

Щодо порядку розгляду заперечень платника податків на акт перевірки

Порядок розгляду заперечень платника податків на акт пере- вірки визначено у Податковому кодексі України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. N 727 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 р. за N 1300/27745 (далі - Порядок).

Пунктом 86.7 статті 86 Кодексу передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим пункту 6 розділу V Порядку.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, залишається в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до четвертого абзацу пункту 86.7 статті 86 Кодексу рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.


Платники мають право подати заперечення до акту перевірки

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Реалізація суб’єктом господарювання продукції на ринках, ярмарках: чи необхідно застосовувати РРО

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п.3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.04).

Оподаткування акцизним податком операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Згідно з нормами ПКУ алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому до товарної позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД відносяться спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80% об’ємних одиниць; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

Відповідно до п.23 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 (зі змінами та доповненнями) забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів.

Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою. Заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п.213.1.9 ст.213 ПКУ. 

Також слід зазначити, що акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Таким чином, акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються операції з реалізації коктейлів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, якщо вміст спирту етилового в таких напоях перевищує 0,5% об’ємних одиниць. 

Базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів. 

Тобто, при визначенні бази оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема коктейлів, слід ціну реалізованого товару розділити на 105 та помножити на 100 (ціна коктейлю – 105% складається з вартості товару з податком на додану вартість – 100% та акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 5%).

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.02).

 

Щодо відповідальності само зайнятих осіб за неведення (неналежне ведення) книги обліку доходів та витрат

Відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

 Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім того, статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Фізична особа - підприємець податок на нерухоме майно сплачує на загальних підставах

Відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. 

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Пунктом 1 ст. 320 ЦКУ визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. 

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

**************


Особливості сплати єдиного внеску фермерськими господарствами

Згідно з п. 1 Додатка 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 №217 (далі – Порядок №217), символ звітності (рахунку) відповідає коду класифікації доходів бюджету і кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державного казначейства України від 15.01.2007 №5.

При перерахунку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) символ рахунку (цифри з шостої по восьму номеру рахунку) відповідає категорії платника ЄВ.

Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) починаючи з 01.01.2018 членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками ЄВ.

Такі платники зобов’язані сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).

Інформація стосовно символів рахунків для зарахування в органах ДФС ЄВ розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Реєстри» за посиланням: Головна>Довідники, Реєстри, Переліки>Реєстри>Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску.

Так, при сплаті ЄВ страхувальниками за себе (крім осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) використовується символ рахунку – «204».

Враховуючи вищевикладене, для зарахування в органах ДФС ЄВ, сплаченого членами фермерського господарства за себе, використовується символ рахунку – «204».

 Порядок подання податкової звітності в електронному вигляді

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок), що визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД).

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору, яка направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу (п. 8 розд. ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пп. 4, 5 розд. ІІ Порядку).

З цим та іншими роз’ясненнями ви можете ознайомитись уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.03).

За податковими накладними, реєстрацію яких зупинено до 01.12.2017 і до цієї дати не подано пояснення, можна подати пояснення і копії документів

Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46). Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.

Постановою № 117 передбачено, що платники ПДВ, у яких до 0.12.2017 зупинено реєстрацію ПН/РК, та які станом на 01.12.2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації.

Тобто, до ПН/РК, стосовно яких станом на 01.12.2017 не подано документів на розблокування (такі ПН/РК не потрапили під автоматичне розблокування за п. 57 1 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу) платники ПДВ можуть подати на розгляд комісії документи протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих ПН/РК.

 Формування податкового кредиту за ПН/РК, які були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року

Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII, розділ XX Податкового кодексу доповнено п. 57 1, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу, реєструються з урахуванням вимог п. 200 1.3 та 200 1.9 ст. 200 1 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

- ПН/РК, щодо яких станом на 01.12.2017 не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п. 201.16.2 ст. 201 Кодексу;

- ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 01.12.2017 не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку;

- ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом №2245-VIII та щодо яких платником ПДВ після 01.12.2017 подані пояснення і копії документів відповідно до п.п. 201.16.2 ст. 201 Кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

У зв'язку з цим та згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу та які згідно до п. 57 1 підр. 2 розд. XX Кодексу були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники ПДВ можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 03.03.2018 р. №6443/7/99-99-15-03-02-17. 

Чи застосовується відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою земельного податку або орендної плати?

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПКУ).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, нарахування пені розпочинається - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 126.3 ст. 126, п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, якщо податкове повідомлення-рішення надіслано (вручено) фізичній особі – платнику плати за землю (його представнику) до 01 липня поточного року за місцем його реєстрації або адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) з повідомленням про вручення і фізична особа не сплатила плату за землю у визначені ПКУ строки, то такій фізичній особі нараховується штраф та пеня в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Якщо податкове повідомлення-рішення не вручене фізичній особі або надіслано листом без повідомлення про вручення, податкові зобов’язання вважаються неузгодженими.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.07).

 

Як виправити помилку в раніше поданій звітності

 

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому потрібно враховувати строки давності, визначені ст. 102 Податкового кодексу України.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Пеня нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ.

При цьому у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена ст. 129 ПКУ не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

 

Кого зарахують до платників рентної плати використання води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 48 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) спеціальне водокористування – це, зокрема, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води.

Водним кодексом встановлено, що не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води.

Водночас Водним кодексом із спеціального водокористування виключено всі види «видобування корисних копалин», «крім підземних вод», які є одним із видів корисних копалин, і видобування яких належить до спеціального водокористування.

Порядок державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод затверджено постановою Кабінету Міністрів України (далі – Порядок).

Повноваження із державного обліку артезіанських свердловин шляхом ведення державного реєстру артезіанських свердловин делеговано Державній службі геології та надр України. При цьому до державного реєстру артезіанських свердловин включаються відомості про артезіанські свердловини, незалежно від місця розташування, на підставі даних, що містяться у паспортах артезіанських свердловин.

Форма Паспорта артезіанської свердловини затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, є обов’язковою для виконання всіма суб’єктами господарювання, які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які мають свердловини і здійснюють забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу не для виробництва (не входить до складу) напоїв та фасованої питної води, є платниками рентної плати за фактичний обсяг вилученої з підземного об’єкта води.

Рентна плата обчислюється відповідно до п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ виходячи з фактичних обсягів використаної підземної води, лімітів використання води та ставок рентної плати.

 

 

Що робити у разі не отримання повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки чи виявлення розбіжностей

ГУ ДФС у Харківській області для належного адміністрування податку на нерухоме майно у 2018 році  повідомляє фізичним особам, що у разі, якщо платнику податку не надходили податкові повідомлення - рішення про його сплату чи не надійде до 01 липня 2018 року за 2017 рік, він має право звернутися до контролюючого органу із заявою, до якої додати копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Контролюючий орган на підставі заяви розрахує суму податку на нерухоме майно та надішле податкові повідомлення - рішення.

Якщо платнику податку надійшло податкове повідомлення – рішення про сплату податку на нерухоме майно, однак ним виявлено розбіжності і він не погоджується із сумою податку, такий платник податку може звернутися до контролюючого органу із заявою про проведення звірки.

Заяви подаються платниками податку як особисто до контролюючого органу, так і поштовим відправленням.

 

 

Які документи потрібні, щоб скористатися правом на податкову знижку за іпотечним кредитом

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:
 -    кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

 -   відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

 -    паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

     Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

     Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

     Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

            З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.01).

Якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років, податок сплачується не повністю

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
        У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

 

Оподаткування подарунку від фірми

Згідно з п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Водночас п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

 

До податкової із документом, що посвідчує особу

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР) (додаток 2 до Положення), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для заповнення Облікової картки №1ДР, Заяви про внесення змін до Державного реєстру №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 2 розділу VII та п. 3 розділу IX Положення). Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу (п. 9 розділу VII Положення).

Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, вважається недійсним.

Таким чином, оскільки при поданні заяв за ф. №1ДР, №5ДР та для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізичній особі необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, то подання таких заяв в електронному вигляді не є можливим.

 

Пільги зі сплати земельного податку у 2018 році

Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянкиза кожним видом використання у межа граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного рокуподає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

До завершення кампанії декларування залишилося два місяці - декларацію про майновий стан і доходи можна подавати до 1 травня 2018 року

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

 Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків”https://cabinet.sfs.gov.ua/.
          Необхідно врахувати, що У 2018 році подають деклараціії громадяни котрі протягом звітного 2017 року отримували доходи без оподаткування при виплаті, зокрема, доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;іноземні доходи;дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання;дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини).

Також фізичні особи - платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Звертаємо увагу, що декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік становить 1,0

Державна фіскальна служба України в листі від 22.01.2018 р. N 1735/7/99-99-12-03-05-17 надала роз’яснення щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) для визначення суми податкових зобов’язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

На виконання вимог чинного законодавства Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) листом від 11.01.2018 р. N 1429/5 повідомила ДФС, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік становить 1,0.

Одночасно слід нагадати, що довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ подається суб’єктом господарювання разом з першою декларацією (фактичний початок діяльності як платника плати за землю), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

 

Міністерство фінансів України затвердило узагальнюючі податкові консультації для банківських установ

Наказом Міністерства фінансів України від 01 лютого 2018 року N 77 відповідно до пункту 52.6 статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій затверджено три узагальнюючих податкові консультації з деяких питань оподаткування банківських установ податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме:

Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положення підпункту 1 підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01 січня 2018 року;

Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України стосовно визнання банками заборгованості безнадійною;

Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування операцій зі прощення чи списання заборгованості.

 

З 1 січня мінімальна зарплата - 3723 грн. мінімальний розмір ЄСВ – 819,06 грн

З 1 січня 2018 року  збільшено розмір мінімальної заробітної плати до 3723 грн.,  прожиткового мінімуму для працездатної особи до 1762 грн. на місяць.

 На що вплинула зміна цих показників з 1 січня 2018року

База нарахування ЄСВ

з 01.01.2017

з 01.01.2018

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грн

1600

1762

Максимальний розмір бази нарахування ЄСВ (дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати)

40 000

55 845

Максимальний розмір ЄСВ (22% від максимальної бази) сплачується добровільно за бажанням платника єдиного податку

8800

12 285,9 

Мінімальна заробітна плата

3200

3723

Мінімальний розмір ЄСВ (22% від мінімальної зарплати)

704,00

819,06

 

 

Розмір податкової соціальної пільги, що діє протягом 2018 року складає 881 грн.

Розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги  протягом 2018 становить 2470 грн.

Розмір добових по Україні  не більше як 372,30 грн. на день (0,1 розміру мінімальної заробітної плати).

Розмір добових для відрядження за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ.

 

Земельний податок: пільги для фізичних осіб

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

 

Повідомлення про відсутність об'єктів для обчислення екологічного податку

Відповідно до норм п.250.9 ст.250 ПКУ, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати декларації відповідно до вимог Податкового кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, - це визначено п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 ПКУ, тому граничний термін надання повідомлення про відсутність об'єктів для обчислення екологічного податку - 10 травня 2018 року.

Нововведення до спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині оподаткування на спрощеній системі, а саме:

- запроваджено нарахування та сплату податку з доходів нерезидента у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ, платниками єдиного податку, які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України;

- встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100%.

Податок на доходи фізичних осіб: зміни - 2018

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині податку на доходи фізичних осіб.

Так, змінами доповнено пп.165.1.35 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Фінансова звітність подається разом із звітом про використання доходів неприбуткової організації

Відповідно до п.46.2 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток (п.п.133. 4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Декларація з плати за землю – за новою формою

Внесено зміни до Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). З 2018 року платники податків повинні подавати звітність з плати за землю за новою формою.

У новій декларації зокрема:

- змінено кол. 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – розмежовано одиниці виміру (га/кв.м), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;

- уточнено кол. 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов’язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки;

- інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Водночас нагадуємо, що відповідно до вимог ст. 286 Податкового кодексу України останнім днем подання звітності з плати за землю є 20 лютого поточного року.

Крім того, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

Довідково. Зазначені зміни внесені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

Щодо розмірів податкової соціальної пільги у 2018 році

З 1 січня 2018 року, відповідно до пункту169.1 статті 169 Податкового Кодексу встановлено, що розмір податкової соціальної пільги залежить від розміру місячного  прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Статтею 7  Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі  1762 гривні,  тому у 2018 році змінилися  розмір податкової соціальної пільги та граничний розмір  доходу, який дає право на її отримання.  

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, розраховується відповідно підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ  і становить у 2018 році 2470,00 грн.

Розмір податкової соціальної пільгиу 2018 році становитиме:

- відповідно до п.п.169.1.1 ПКУ для будь-якого платника податку 50% від ПМПО, тобто, 881,00грн.;

- відповідно до  п.п.169.1.2 ПКУ, для платника податку, який утримує 2-х чи більше дітей віком до 18 років,  - 881,00 грн. х кількість дітей до 18 років;

При цьому граничний розмір  доходу  для одного з батьків: 2470,00 х кількість дітей.

- відповідно доп. п. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУпідвищена ПСП  на "дітей" - 150% від звичайної ПСП

- 1321,50 грн. х кіл-ть дітей до 18 років;

- відповідно доп.п.«в»—«е» п.п. 169.1.3 ПКУ  підвищена ПСП 150% від звичайної  - 1321,50 грн.;

- відповідно доп. п. 169.1.4 ПКУ, максимальна ПСП 200 % від звичайної - 1762,00 грн.

Декларація з транспортного податку подається за новою формою

З початку 2018 року діє оновлена форма Податкової декларації з транспортного податку (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 р. №415 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 р. №595).

Нагадаємо, що зміни, внесені до декларації, зумовлені набранням чинності Закону України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, декларацію доповнено такими показниками: міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код); тип пального.

Податкову декларацію з транспортного податку подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Акцизний податок у 2018 році

Законом України від 07 грудня 2017 року №2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено наступні зміни до акцизного податку:

- змінено зобов’язання норми п.4 розд. ХІХ Податкового кодексу України щодо необхідності щорічного подання Кабінету Міністрів України законопроекту про збільшення ставок акцизного податку, визначених в абсолютних величинах, на подання такого законопроекту  у разі необхідності;

- стосовно алкогольних напоїв, проведено планове вирівнювання пільгової ставки на коньяк до ставки на інші спиртові дистиляти (загальне збільшення на 12 відс.);

- уточнено формулювання норми щодо оподаткування акцизним податком  за зниженою ставкою зброджених напоїв, одержаних у результаті природного бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків,  з вмістом спирту етилового не більше
8,5 відс. об’ємних одиниць  (без додання спирту) для можливості застосування такої зниженої ставки також для сумішей таких зброджених напоїв та сумішей таких зброджених напоїв з безалкогольними напоями з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту);

- по тютюновим виробам, встановлено графік збільшення  специфічних ставок акцизного податку і мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів у 2018 році (з урахуванням попередньої індексації загалом на 29,7 відс.),   та у подальшому до 2025 року  на 20 відс. щорічно до досягнення мінімального стандарту Європейського союзу (90 євро за 1000 штук);

- перенесено на рік, з 1 січня 2019 року, строк обов’язкового використання витратомірів-лічильників або рівномірів-лічильників на акцизних складах та одночасно з цієї дати запроваджено відповідальність за не обладнання  такими лічильниками акцизних складів, на яких здійснюється виробництво, оброблення, змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального або відпуск такого пального без використання лічильникі;

- звільнено від  оподаткування акцизним податком операції з передачі в межах одного підприємства підакцизної сировини для виробництва не підакцизного бензолу;

- розширено перелік нафтопродуктів, що можуть бути ввезені в якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою та застосування вексельної форми контролю за цільового використанням пального;

- передбачено можливість використання засобів електронного зв’язку для передання копії податкового векселя при митному оформленні речовин, що використовуються як компоненти моторних палив та ввозяться на митну територію України з метою використання у хімічній промисловості;

- до 31 грудня 2018 року звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України виключно електромобілів, у тому числі вироблених в Україні.

 

 

Збільшено граничний розмір обсягу розрахункових операцій без застосування РРО

Зокрема, постановою Кабміну від 18 грудня № 984, переглянуто Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого є обов’язковим застосування РРО.

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій відтепер збільшено до 500 тис. гривень або 250 тис. гривень (в залежності від виду діяльності) на один структурний підрозділ. Якщо обсяги більші - потрібно застосовувати РРО.

Фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, можуть використовувати розрахункові книги при роздрібній торгівлі продовольчими товарами. Разом з тим, дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Також для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. гривень, обов’язково застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Стартувала кампанія декларування – 2018

Розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року, під час якої окремі категорії фізичних осіб:

- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору;

- мають право подати декларації для отримання податкової знижки.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів, тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, тобто які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

 Податкова соціальна пільга у 2018 році

Відповідно до Закону України від 07.12.2017р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) становить 1762 гривень.

Відповідно розмір податкової соціальної пільги становитиме:

- 100% - 881 грн. (для будь-якого платника податку або платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину).

- 150% - 1321,50 грн. (для платників податку, які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником (у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років); утримують дитину-інваліда (у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років); які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

- 200% - 1762 грн. (для платників податку, які є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; учасником бойових дій під час Другої світової війни, інвалідом І і ІІ групи, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Нагадаємо, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу у вигляді зарплати, a також прирівняних до неї виплат, якщо розмір такого доходу не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, помноженого нa коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Тобто максимальний розмір зарплати, до якого може бути застосована звичайна податкова соціальна пільга у 2018 році становитиме 2470 грн. (1762 грн. х 1,4).

З 1 січня 2018 року подається нова декларація про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – Наказ №556) передбачено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію щодо її заповнення.

Так, з 1 січня 2018 року громадяни України необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи за новою формою.

Зокрема, змінами, внесеними Наказом №556 передбачено, що фізичні особи – підприємці у додатку Ф2 до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання або самостійне виготовлення основних засобів, а також придбання нематеріальних активів.

Крім того, для ФОП, які у звітному році припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням та подають Декларацію у строки, встановлені абзацом другим п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, передбачено відображення дати прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» Декларації.

 

 

Довідку про відсутність заборгованості з податків можна отримати не виходячи з дому

З метою забезпечення належного сервісного обслуговування платників податків на веб-порталі ДФС України функціонує електронний сервіс «Електронний кабінет платника», за допомогою якого усі суб”єкти господарювання можуть не відвідуючи Центри обслуговування платників реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування,  що значно поліпшує якість надання адміністративних послуг та економить витрати часу на їх отримання.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та Державної фіскальної служби України з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення. Він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет, безкоштовно в режимі реального часу та цілодобово.Тут платникам надано можливість надіслати запит на отримання інформації, заяву на реєстрацію платником окремих податків, отримати відповідь, зареєструвати податкові накладні чи розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скористатися іншими електронними сервісами та отримати потрібну і корисну інформацію.

Нерідко в платників податків виникає необхідність підтвердити держоргану, банку або контрагенту відсутність заборгованості перед бюджетом, підтверджуючим документом в такому випадку стає довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.

 Зокрема за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням ЕЦП будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів можна надіслати заяву та отримати довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби в електронному вигляді, яка підписана ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу.

Суб’єкти сфери публічних закупівель, а також будь-які зацікавлені органи/суб’єкти у загальнодоступній частині "Електронного кабінету платника", вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, після застосування фільтрів для пошуку «Індивідуальний податковий номер», «Номер довідки», «Дата довідки» мають можливість переглянути видані платникам довідки та/або завантажити довідку у вигляді файла з ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючою органу.

Таким чином,  серед переваг використання саме електронного кабінету платника для отримання Довідки варто відмітити:

можливість на безоплатній основі працювати в ЕКП у щоденному цілодобовому режимі ;

скорочення до мінімуму контакту платників з органами ДФС;

економити свій час не відвідуючи орган ДФС;

отримувати потрібну інформацію в режимі реального часу;

можливість задовольнити запити платників з найвіддаленіших куточків України.

 

До уваги платників податку на додану вартість!

Деякі особливості складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування при зміні номенклатури

ДФС в доповнення до інформації щодо механізму зміни номенклатури товарів/послуг в податкових накладних (повідомлення від 13.12.2017) повідомляє.

1. У разі, якщо до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (далі – ПН) платником податку складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування (далі – РК), якими доповнено номенклатуру постачання товарів/послуг, але у графі 1 «№ з/п рядка ПН, що коригується» Розділу Б табличної частини РК (далі – номер рядка ПН ) по всіх доданих товарних позиціях вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1»), то в разі, якщо в подальшому може виникнути  необхідність коригування таких товарних позицій, платнику податку необхідно скласти РК в якому:

– сторнуються товарні позиції, щодо яких вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1»), шляхом зазначення в окремих рядках РК усіх товарних позицій, що містилися в попередньо зареєстрованих ПН та РК до них. При цьому, в графі 7 «Коригування кількості/ зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» зазначаються показники зі знаком «мінус», а також в інших графах зазначаються відповідні значення одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, які вказані в зареєстрованих ПН та РК до них по таких товарних позиціях. В графі 1 рядка РК вказується номер рядка, який був зазначений в ПН, та зареєстрованих до неї РК, по таких товарних позиціях.

– додаються всі товарні позиції, щодо яких в попередніх РК вказано однакове (дублююче) значення номера рядка ПН (наприклад «1») з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 рядка РК, яким вводиться товарна позиція, зазначається новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується.

У графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначається причина коригування – «Зміна номенклатури».

2. У разі, якщо платником податку в період з 20.11.2017 по 14.12.2017 були подані для реєстрації в ЄРПН РК до зареєстрованої в ЄРПН ПН для зміни номенклатури товару, але РК, за яким/якими відбулося сторнування показника «Обсяги постачання» по всіх товарних позиціях ПН, були зареєстровані в ЄРПН, а РК, за яким/якими повинно було відбутися доповнення ПН новими товарними позиціями, в ЄРПН не були зареєстровані, платнику податку слід подати на реєстрацію замість РК, реєстрація якого/яких не відбулася, один РК, в якому:

– додати нові товарні позиції з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 того рядка РК, яким додається товарна позиція, вказати новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується (доповнити ПН новим рядком);

– у графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначити причину коригування – «Зміна номенклатури».

3. У разі, якщо після реєстрації ПН в ЄРПН у платника податку в подальшому виникає необхідність доповнення ПН новою або новими товарними позиціями на заміну вже вказаних, або у зв'язку із зменшенням обсягів постачання по окремій або окремих товарних позиціях, платнику податку слід в РК:

– сторнувати (або зменшити) показник «Обсяги постачання» по відповідній товарній позиції або по кільком товарним позиціям, з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, при цьому, у графі 1 рядка РК, яким сторнується товарна позиція, вказати порядковий номер рядка ПН, за яким була зазначена дана товарна позиція в ПН, що коригується;

– додати нові товарні позиції з відповідними значеннями ціни, кількості, одиниці виміру, коду товару/послуги, ставки, найменування, але при цьому, у графі 1 рядка РК яким вводиться товарна позиція, зазначається новий черговий порядковий номер рядка ПН, який не зазначався раніше в ПН, що коригується.

– у графі 2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються, зазначити причину коригування – «Зміна номенклатури».

 

Порядок обліку фізичних осіб - підприємців змінено

Змінено порядок обліку фізичних осіб - підприємців у разі зміни місцезнаходження.

Частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Відповідно до Господарського кодексу України суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України від 13.05.2003 №755 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно фізичних осіб - підприємців, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).

З метою забезпечення виконання вимог частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України Наказом вносяться зміни до пункту 10.13 розділу X Порядку обліку та встановлюється, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;

до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;

у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Довідково: наказ Мінфіну від 06.10.2017 № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів».

Фізична особа з метою використання права на податков знижку зобов’язана разом с декларацією надати контролюючому органу довідку про отримані у звітному році доходи

Відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), та

підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат сплачених сум єдиного внеску

Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом, отриманим фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до положень Закону України від 02.03.1993 №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів». У зазначеному листі наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Про право громадян на доступ до публічної інформації

Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до п.1 ст.2. Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, у тому числі і до публічної інформації про діяльність органів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України).

Так, згідно із п.4.1 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2014 №1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за №1573/26350, доступ до публічної інформації про діяльність органів ДФС України забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;

• на офіційному веб-порталі ДФС України, субсайтах територіальних органів ДФС України;

• на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДФС України;

• будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Податкова накладна: округлення вартісних та кількісних показників

Державна фіскальна служба України щодо складання податкової накладної в частині округлення вартісних та кількісних показників та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту повідомляє таке.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Водночас пунктом 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I – IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Визначення терміну використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком

Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ, об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5-ти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Середньоринкова вартість  автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

При  відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі, якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Терміни «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля»

Визначення термінів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» містить  стаття 1 Закону України від 19 грудня 1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якої:
оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання  роздрібної торгівлі, іншим СГ;
роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування.

Платник єдиного податку добровільно переходить на іншу групу платників єдиного податку

Платник єдиного податку може самостійно, за своїм рішенням перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. Такий платник повинен відповідати вимогам,встановлених ПКУдля платників єдиного податку обраної ним групи - це визначено  в п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

ДФС інформує, що 28.11.2017 у Офіційному віснику України № 93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за № 1328/31196 (далі – Наказ).

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (08.12.2017).

Наказом урегульований порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Зокрема встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:

отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;

подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;

подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.

При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Також, Наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Зокрема, ГУ вживають заходів, пов'язаних з припиненням (закриттям) платників податків, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф.№30-ОПП, відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за ф.№31-ОПП та довідки про зняття з обліку платника податків за ф.№12-ОПП.

Наказом, з Порядку обліку платників податків і зборів виключені положення, які регулюються статтями Податкового кодексу України, іншими ніж викладені у статтях 62 – 68, відповідно до яких розроблено Порядок обліку, та/або стосовно яких є окремі нормативно-правові акти. Зокрема, виключені положення, що стосуються призначення та проведення перевірок, врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу та особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків.

Наказом уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф.№20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Зокрема встановлюється, що повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Також, розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об'єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Наказом, вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

 

До уваги платників акцизного податку!

20.10.2017 (з дня офіційного опублікування) набули чинності накази Міністерства фінансів України від 21.08.2017 №708 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №50», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за №1135/31003 та №709 «Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за №1134/31002

Наказом №708 внесено зміни до Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, які використовують легкі та важкі дистиляти за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку для виробництва етилену, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №50 та до заголовка і п.1 Наказу №50 в частині розширення груп підакцизних товарів (скраплений газ, бутан та ізобутан).

Наказом №709 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 17.02.2012 №196 та внесено зміни до форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів.

Дія вищевказаних наказів поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які в межах квот отримують та/або ввозять в Україну нафтопродукти та використовують їх як сировину для виробництва етилену без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя, як гарантії її цільового використання.

          Звертаємо увагу, що ДФС України листом від 23.10.2017 №1528/99-99-15-03-03-17 «Про набрання чинності наказами Міністерства фінансів України» надано рекомендації для платників акцизного податку щодо врахування змін, внесених Наказами №708 та №709.

            Лист ДФС №1528 розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/314296.html

Оподаткування доходів від продажу власної продукції тваринництва

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до пп.165.1.24 ПКУ при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Детальніше у роз‘ясненні ДФС України, яке розміщено на офіційному веб-порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.25).

Виграші та призи оподатковуються на загальних підставах

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України.

Електронний цифровий підпис: вимоги до довіреності

У разі якщо у заявника на отримання електронного цифрового підпису немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - АЦСК ІДД ДФС), то заявник може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.

Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.

Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Щодо здійснення торгівлі столовими винами фізичною особою підприємцем без наявності ліцензії

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 03.10.2017 N 2118/Г/99-99-12-01-01-14/ІПК щодо права здійснювати торгівлю столовими винами фізичною особою - підприємцем без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а саме винами із об'ємною часткою етилового спирту: сухих, напівсухих вин - 9.0 - 14.0 відсотків; напівсолодких - 9.0 - 13.0 відсотків; столових спеціального типу - 10.5 - 15.0 відсотків).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481).

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Статтею 15 3 Закону N 481 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, серед іншого забороняється продаж вин столових:

- особами, які не досягли 18 років;

- особам, які не досягли 18 років;

- у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

- з торгових автоматів;

- з рук;

- у невизначених для цього місцях торгівлі.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити, у тому числі, продаж вин столових.

Продавець зобов'язаний отримати у покупця, який купує вина столові, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж вин столових такій особі забороняється.

Державна фіскальна служба України звертає увагу, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 3 цього Закону - 6800 гривень. Крім цього, дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм Закону N 481, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку (стаття 17 Закону N 481).

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481, згідно з яким алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, як зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу 43 статті 1 Закону N 481 вино виноградне - вино, вироблене з винограду, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року N 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" (далі - Закон N 2662).

Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону N 2662 визначено, що вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.

Вино спеціального типу - вино, яке згідно з видовою назвою за походженням належить до традиційного типу і має особливі смакові якості, набуті в результаті спеціальної технологічної обробки виноматеріалів відповідно до свого прототипу, назву якого воно носить.

Вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Національний стандарт України "Вина. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у споживчу тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі і громадського харчування.

Відповідно до регламентованих ДСТУ 4806 фізико-хімічних показників об'ємна частка етилового спирту у винах столових (сухих, напівсухих) може становити в діапазоні від 9.0 до 14 відсотків, а напівсолодких - від 9.0 до 13 відсотків.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб'єктами господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Роздрібна торгівля винами спеціального типу, із об'ємною часткою етилового спирту від 10.5 до 15.0 відсотків, можлива тільки за умови придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статті 15 3 Закону N 481.

 

Фірмові візитівки – додаткове благо для працівника

Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ) (п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Статтею 1 Закону України «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податків від роботодавця та їх вартість включається до загального оподаткованого місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 

 

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаю вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваюсь, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

Голова Зачепилівської районної державної адміністрації

А.Л. Конопля

Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди