64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Зачепилівське відділення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує

Щодо випадків зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Відповідно ст. 2001.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначаються за формулою, зазначеною в ст.2001.3 Кодексу, яка містить показник Перевищ.

        «Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних»

Показники формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників НаклОтр та НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників НаклОтр, НаклВид та Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Таким чином, в Системі електронного адміністрування відбувається коригування суми реєстраційного ліміту, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу.

 

До уваги суб’єктів господарювання! Торгівля алкоголем та тютюном здійснюється лише за наявності ліцензії!

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481), роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється, виключно, за наявності відповідних ліцензій. Отримати відповідні ліцензії суб’єкти господарювання можуть у Центрах обслуговування платників ДПІ області, за місцем провадження торговельної діяльності або в  управлінні  контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області, за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 47.

Слід зазначити, що суб’єкти господарювання повинні отримати окрему ліцензію на кожну торговельну точку.

Ліцензії видаються на підставі заяви, до якої додається довідка органу ДФС про реєстрацію  електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі та копія платіжного доручення на перерахування 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію (з відміткою банку про оплату). При визначенні дати початку дії ліцензії слід враховувати, що ліцензія або рішення про відмову у видачі ліцензій, із зазначенням підстав для відмови, надається заявнику не пізніше 10 календарних днів, з дня одержання органами ДФС документів від суб’єктів господарювання на отримання ліцензії.

Звертаємо увагу, що строк дії ліцензій — один рік, після закінчення якого необхідно отримувати нові ліцензії. Оплата вартості ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами здійснюється  щоквартально, рівними частинами.

Форма № 1-ДФ: заповнюємо правильно

ГУ ДФС повідомляє, що  пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. 

Відповідно до п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок), у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" (далі - графа 2) відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Графа 2 є одним з обов’язкових реквізитів при заповненні податкового розрахунку за формою N 1 ДФ.

Згідно з п. 70.12 ст. 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (далі - серія та номер паспорта) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).

Отже, при заповненні графи 2 розділу І "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою N 1ДФ податковий агент зобов'язаний відобразити РНОКПП або серію та номер паспорта фізичної особи на користь якої здійснюється нарахування (виплата) доходу. Невідображення, відображення з помилками цього реквізиту є порушенням вимог Порядку щодо заповнення податкового розрахунку за формою N 1ДФ.

При цьому, у рядку "Військовий збір" розділу II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

ДФС: Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини

Для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.

Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.

Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.

Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України)                       податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно),  включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

 

Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року. 

Реалізація права громадян на податковузнижку

 ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, можуть подати податкову декларацію до 29 грудня поточного року.

            Крім того, нагадуємо про необхідність подання декларацій громадянами, які в минулому 2016 році отримували:

1) доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але не є звільненими від оподаткування, в тому числі, інвестиційні доходи, отримані від операцій з інвестиційними активами; сума основного боргу, анульованого кредитором;

2) доходи від особи, яка не є податковим агентом, в тому числі:

- від здавання в оренду власного рухомого чи нерухомого майна;

- продажу (обміну) власного майна;

- продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо;

- спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- іноземні доходи.

 

Щодо розяснення норм законодавства про плату за землю з фізичних осіб

 

ГУ ДФС  у Харківській області нагадує фізичним особам, що нарахування  сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі, якщо державний акт на право власності на земельну ділянку або договір оренди землі оформлений на фізичну особу - підприємця, то такий підприємець подає органу державної фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю і сплачує земельний податок щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового місяця.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначено ст.281 ПКУ.

Від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.281.2 ст.282 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

 -  для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

-  для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Фізична особа, яка належить до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, отримує таке право лише після оформлення права власності на земельну ділянку у законодавчо встановленому порядку та внесення відповідних даних до державного земельного кадастру.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п. 281.4 ст.281 ПКУ).

Для отримання пільги щодо сплати земельного податку фізична особа повинна подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо).

Звертаємо увагу фізичних осіб, які не сплатили земельний податок  протягом 60 днів з дня вручення їм податкового повідомлення-рішення, що до них будуть застосовані заходи примусового стягнення  та нараховані штрафні санкції і пеня за несвоєчасну сплату податку, у відповідності до вимог чинного законодавства.

 

Продаж власної сільгосппродукції: особливості оподаткування

Сезон продажу вирощеної селянами сільгосппродукції в розпалі, тож варто пам’ятати правила оподаткування такого доходу.

Нагадаємо, що відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

 Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.

Таким чином, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі-підприємцю, які є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію.

Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18%.

Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (в 2017 році - 160 000 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. При підтвердженні довідкою вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 160 000 грн. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Цільова благодійна допомога на лікування та придбання лікарських засобів не включається до оподатковуваного доходу

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

     Також, згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Застосування податкової соціальної пільги до суми допомоги, яка виплачується за лікарняними листами

Відповідно до пп.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Зміна суми компенсації вартості товарів/послуг: складаємо розрахунок коригування

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. РК складається на дату доплати/повернення коштів.

Податкова соціальна пільга для осіб з інвалідністю, або осіб які виховують дитину інваліда

Працівникам, які мають статус особи з інвалідністю, або виховують дитину інваліда до доходу у вигляді заробітної плати надається податкова соціальна пільга згідно норм ст. 169 ПКУ.

Так, працівнику який має статус особи з інвалідністю 1 або 2 групи в тому числі з дитинства, надається податкова соціальна пільга ( далі ПСП) у розмірі 150% від суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, у 2017 році це 1200 грн.

Пільга у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту   у 2017 році це 1600 грн. - для платника податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

ПСП надається до доходу у вигляді заробітної плати,  граничний розмір якої у 2017 році не перевищує в місяць 2240 грн. Для отримання  пільги особи з інвалідністю 1 або 2 групи в тому числі з дитинства,   найманому працівнику необхідно подати заяву та  копію пенсійного посвідчення  або довідку медико – соціальної експертизи, відповідно до п.п.5 п.5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого ПКУ від 29.12.2010 №1227 (далі ПКМУ 1227).

Особам  які є інвалідами I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн,  крім заяви необхідно подати роботодавцю копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, п.п.9 п.5  ПКМУ №1227.

Якщо працівник виховує дитину інваліда віком до 18 років надається пільга у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років, у 2017 – 1200 грн.

Для отримання такої пільги працівник надає  копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років) п.п. п.5  ПКМУ №1227.

Якщо дані у декларації з ПДВ не співпадають з даними Єдиного реєстру податкових накладних

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому у п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Відтак, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Нагадаємо, до видів перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, згідно з п. 75.1 ст. 75 ПКУ належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ. Так, відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави, як встановлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, платник податків не надасть пояснення та документальні підтвердження до них, та протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запита, – відповідну декларацію.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

 

 

Матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб

Матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

При цьому, орган місцевого самоврядування відображає таку матеріальну допомогу у Податковому розрахунку за формою 1 ДФ під ознакою доходу «128».

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).

Статтею 34 Закону № 280 визначені повноваження органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення, зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги певним категоріям населення.

Довідка: Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

Щодо заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації

Законодавством України передбачено отримання сільгоспвиробниками бюджетної дотації.

Так, законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) закон України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) доповнено статтею 16¹ «Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції ».

Механізмами реалізації положень Податкового кодексу Ураїни (далі – Кодекс) та Закону №1877 щодо отримання бюджетної дотації є, зокрема:

- постанови Кабміну України від 21.02.2017 №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру одержувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою і Державною казначейською службою» (далі – Постанова №179) та від 22.03.2017 №178 «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (далі – Постанова №178), які набрали чинності 24.03.2017;

- наказ Мінфіну України від 23.02.2017 №275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як одержувача бюджетної дотації», зареєстрований в Мін'юсті України 28.02.2017 року за №263/30136 (далі – Наказ №275), який набрав чинності 28.02.2017;

- наказ Мінфіну України від 23 лютого 2017 року №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Мін'юсті України 28 лютого 2017 року за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017.

Порядок включення сельскогосподарських товаровиробників до Реєстру визначено пунктами 5 – 18 Порядку ведення Реєстру одержувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою №179.

Форма заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації (форма №1-РОБД) (далі – Заява) затверджена Наказом №275.

Слід зауважити, що якщо у Заяві відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити, дані Заяви не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру або в Заяві відсутні дані про види діяльності, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації відповідно до пункту 16¹·³ статті 16¹ Закону №1877, контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову Заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Після усунення виявлених недоліків сільськогосподарський товаровиробник може падати нову Заяву.

Контролюючий орган відмовляє у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, якщо за результатами розгляду Заяви встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник не відповідає вимогам питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, а саме 75% і більше, або якщо сільськогосподарський товаровиробник не зареєстрований платником ПДВ на дату подання Заяви, чи відносно такого сільськогосподарського товаровиробника на дату подання Заяви прийнято рішення про припинення.

Заява надається в електронній формі або на папері у місяці, що передує початку податкового періоду, з якого підприємство матиме право на отримання бюджетної дотації, і на протязі 5-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання звітності по ПДВ для місячного звітного періоду.

Відповідно до пункту 10 Постанови №179 прийнята до розгляду Заява, розглядається податковим органом протягом 3-х робочих днів з дня її отримання. Якщо останній день строку розгляду Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим днем.

Ведення Реєстру та облік в ньому перерахованих сум бюджетної дотації на поточний рахунок платника в банку за кожний звітний податковий період, в якому відбулася виплата бюджетної дотації, здійснюється Державною фіскальною службою України.

З даними Реєстру одержувачів бюджетної дотації можна ознайомитись в розділі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника», розміщеного на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua).

 

До уваги платників! Отримати відповіді з будь-яких питань оподаткування  допоможе інформаційний сервіс ЗІР

ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків,

що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та має на меті забезпечити суспільство своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.

ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію Державної фіскальної служби (далі – ДФС) із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій.

Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів.

Новий сервіс для платників податку на додану вартість!

ДФС доопрацьовано «Електронний кабінет платника» в частині надання доступу платникам податків на додану вартість до даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Платникам податку на додану вартість після ідентифікації з використанням ЕЦП будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).

Крім того, повідомляємо, що в Електронному кабінеті для платників ПДВ функціонують наступні сервіси:

- перегляд даних Реєстру платників ПДВ в режимі он-лайн;

- формування та надсилання Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, сервісних запитів та отримання витягів на них;

- подання Податкової декларації з податку на додану вартість;

- доступ до проведених операцій та руху коштів на електронному рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ;

- реєстрація ПН/РК в ЄРПН.

 Несвоєчасна реєстрація податкової накладної: відповідальність передбачена

ДФС повідомляє щодо порядку виправлення помилки в індивідуальному податковому номері (далі - ІПН) покупця, допущеної при складанні податкової накладної, та застосуванні штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

- у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

- у полі "Дата складання" зазначається "поточна" дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий "невірний" ІПН був зазначений у графі "ІПН покупця" податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

- реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" зазначається правильний ІПН покупця;

- у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із "невірним" ІПН;

- такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із "невірним" ІПН покупця;

- в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, то були зазначені в податковій накладній із "невірним" ІПН.

Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН встановлено статтею 120 1 ПКУ.

Відповідно до пункту 120 1.1 статті 120 1 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. При цьому статтею 120 1 ПКУ не передбачено виключень щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, пов'язаної із виправленням помилок у ІПН покупця.

Детальніше про несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та застосування штрафних санкцій в листі ДФС України від 05.09.2017 N 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

 

 

Затверджені зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок

З 9 вересня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017 N 657, який затвердив зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Зокрема, змінами уточнено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки, а також до змісту такого акта (довідки):

-  виключено норму щодо складання акта (довідки) перевірки виключно на паперовому носії (з метою надання можливості в подальшому надсилати акти через електронний кабінет платника податків (пункт 42.4 статті 42 Кодексу);

- передбачено порядок оформлення фактів відмови посадових (уповноважених) осіб платника податків розписатися у направленні (при проведенні перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи – у посвідченні) на проведення перевірки, фактів відмови у допуску до проведення перевірки (у зв'язку із змінами до пункту 81.1 статті 81 Кодексу);

-  внесено зміни щодо порядку і термінів подання платниками податків заперечень до актів (довідок) перевірок та додаткових документів (5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)) та їх розгляду органами ДФС  (терміни їх розгляду збільшено на 2 робочі дні) (у зв'язку із змінами до пункту 86.7 статті 86 Кодексу);

-  внесено зміни щодо порядку винесення питань на розгляд комісії по спірних питаннях – доповнено можливістю їх винесення не лише під час перевірки або розгляду заперечень, а і у інших випадках (у разі необхідності).

Також до Порядку оформлення внесено інші зміни щодо удосконалення структури акта (довідки) перевірки та інформації, що підлягає відображенню у матеріалах перевірки.

Прийняття зазначеного Наказу дозволить удосконалити порядок оформлення органами ДФС матеріалів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів.

 

Нюанси застосування реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

 - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

 - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі статтею 2 Закону розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Форма, зміст, обов’язкові реквізити розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. Тобто, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані роздруковувати та видавати покупцям виключно розрахункові документи встановленої форми. Роздрукування інших документів (службовий чек, гостьовий чек тощо) та, відповідно, непроведення через РРО всіх розрахункових операцій із оформленням розрахункових документів встановленої форми, є порушенням вимог Закону, яке передбачає притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства.

Нарахований податок на нерухоме майно щодо об'єктів нежитлової нерухомості не зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток

З 01.01.2017 р. Законом України №1797 від 21.12.2016 виключено норму п. 137.6 ст. 137 Податкового кодексу, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

При цьому п. 45 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу визначено, що п. 137.6 ст. 137 (у редакції до 01.01.2017 р.) востаннє застосовується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

Тобто з 2017 року податок на нерухоме майно, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, не зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Відображення нарахованого доходу у податковому розрахунку за формою 1ДФ

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Податковий розрахунок за формою 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Відображення відомостей у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а "Сума нарахованого доходу" є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 №4.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) допоможе отримати відповіді з будь-яких питань оподаткування

ДФС доводить до широкого кола платників податків інформацію про функціонування інформаційно-довідкових сервісів ДФС, зокрема Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі - ЗІР), який надає можливість суб’єктам господарювання та громадянам самостійно, у зручний для них час отримати достовірну і повну довідкову інформацію з питань щодо оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС.

ЗІР створено з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та має на меті забезпечити суспільство своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.

ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію Державної фіскальної служби (далі – ДФС) із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій.

Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів.

 

Щодо сплати земельного податку.

 Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Відповідальність за несплату узгодженого податкового повідомлення-рішення настає з 61 дня з моменту його отримання.

Платнику з цього часу будуть нараховані і штрафні санкції, і пеня за несплату податків.

Якщо заборгованість до 30 днів, то штрафні санкції становлять 10% від визначеної суми, понад 30 днів – максимальний розмір – 20%.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області  для звірки, за адресою: м.Красноград, вул.Короленко 85, каб.6, телефон 7-11-03

Південна об»єднана державна податкова інспекція звертається з проханням до всіх власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів сплатити земельний податок за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. 

Взяття на облік платника податків за неосновним місцем

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 Порядку).

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 17-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Заява за формою № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:

повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку), поданого платником відповідно до розділу VIII Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

заяви за формою № 5-ОПП, поданої нотаріусом відповідно до пункту 6.7 розділу VI цього Порядку, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП.

Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.

Коли нарахування ЄСВ здійснюється не на мінімальну зарплату

За загальним правилом, якщо база нарахування єдиним соціальним внеском не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Ці норми не застосовуються для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:

- до заробітної плати не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;

- до заробітної плати (доходу) працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;

- до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

- до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);

- до працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО;

- якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;

- якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;

- для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час.

 

З 20 вересня наберуть чинності зміни до Порядку надсилання податкових повідомлень-рішень

Міністерство фінансів України наказом від 21.07.2017 р. № 658, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18.08.2017 за N 1021/30889 (далі – Наказ № 658), внесло зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Наказ № 658 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.09.2017 №70 та набере чинності з 20 вересня 2017 року.

Щодо порядку складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, то уточнено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, що передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення за формами:

- «Р» – складається у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених ПКУ, штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

- «ПН» - складається у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ та/або необхідності складання та реєстрації в ЄРПН ПН/РК до неї у випадках, передбачених ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення у разі встановлення порушень вимог законодавства з питань державної митної справи складається контролюючим органом.

Більш детально з текстом Наказу №658 можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Верховної Ради України Перейти.

Застосування штрафних санкцій за порушення порядку складання та подання звітності для податковог контролю

Державна фіскальна служба України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797) листом від 10.02.2017 № 3282/7/99-99-14-01-02-17 повідомила про застосування норм ст. 120 Кодексу, пов'язаних із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Кодексу.

Щодо розміру штрафів

Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені пп. 120.3 та 120.4 ст. 120 Кодексу, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій

Законом № 1797 внесено зміни до п. 120.3 ст. 120 Кодексу, якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).

Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013-2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст. 120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Водночас звертаємо увагу, що норми Кодексу не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ст.120 Кодексу у разі триваючого невиконання платником обов'язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ст. 120 Кодексу

Законом № 1797 ст. 120 Кодексу доповнено новим п. 120.4. яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п. 120.3 ст. 120 Кодексу).

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п. 120.4 ст. 120 Кодексу незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій. Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених п. 120.3 та п. 120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 Кодексу;

уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій

Відповідно до додатка 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп. 56.17.5 та п. 56.18 ст.56 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим-четвертим п.120.3 ст. 120 Кодексу), продовжує не виконувати свій обов'язок із подання звіту про КО/документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:

отримання податкового повідомлення-рішення платником - у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);

закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) - у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).

У разі подання платником податків звіту/документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п. 120.4 ст. 120 Кодексу. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п. 120.4 ст.120, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання звіту/документації до дати подання платником податку звіту про контрольовані операції.

 

Довідку про доходи фізична особа – підприємець може отримати в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Пунктом 177.5 ст. 177 та п. 296. 4 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Відповідно до ст. 291 розд. І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Враховуючи викладене, ФОП може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої (-их) податкової (-их) декларації (-ій) за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.

У разі припинення підприємницької діяльності ФОП, термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.06).

 

Про звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації

05.05.2017р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369). 

Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 ПКУ), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:

► третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;

► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

 

Податкова знижка на навчання у 2017 році за новими правилами при поданні декларації у 2018 році

З 2017 року змінилися правила надання податкової знижки при оплаті навчання. Скористатися нею можна буде при поданні декларації про майновий стан і доходи у 2018 році за 2017 рік не пізніше 31 грудня 2018 року.

Відтепер до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів. Витрати на навчання в іноземних закладах освіти не можуть бути включені до податкової знижки.

У разі, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення, за кого оплачують навчання, отримує заробітну плату, це не є перешкодою для отримання права на знижку. Такий член сім’ї паралельно з навчанням може працювати, отримуючи зарплату, при цьому його родич, що оплачує навчання, права на знижку не втрачатиме.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Немає вартісного обмеження для суми коштів, сплачених за навчання. До 1 січня 2017 року до податкової знижки за кожен місяць навчання можна було включати лише суму, встановлену за правилами пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, тобто в розмірі, що не перевищувала прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 році – 1930 грн.). Тепер сума податкової знижки не залежатиме від вартості навчання.

Крім цього, з 2017 року збільшено до трьох мінімальних заробітних плат суму, яку юридична чи фізична особа може сплатити за навчання іншої фізичної особи в вищих та професійно-технічних вітчизняних закладах навчання без оподаткування такої суми податком на доходи фізичних осіб, а також скасовано необхідність особі, що навчається, відпрацювати 3 роки у особи, яка заплатила за таке навчання.

 

В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс для платників та фінансових установ

ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).

Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:

- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;

- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .

- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;

- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).

Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/ Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків .

Коли ревізор вимагає документи за період, який вже було перевірено

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. п. 20.1.4 та п. п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, контролюючий орган має право вимагати від платника податків первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з урахуванням термінів їх зберігання, передбачених ПКУ та Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, в т.ч. за період, який вже було перевірено контролюючими органами.

З 9 вересня збільшаться мінімальні ціни на окремі види алкогольних напоїв

З 9 вересня набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №634 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. №957 та підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно з внесеними змінами Постановою №634 розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів складає:

Код виробів згідно з УКТЗЕД

Опис товару

Мінімальна ціна за 

1 літр 100-відсоткового спирту, гривень

Роздрібна ціна, гривень

оптово-відпускна

роздрібна

2208 60, 

2208 70,

2208 90

Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші

268,67

397,76

 

2208 30

Віскі

608

799

 

2208 40

Ром та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки збродженихпродуктів з цукрової тростини

608

799

 

2208 50

Джин та ялівцева настоянка

608

799

 

2208 20

Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина абовичавок винограду:

 

 

 

 

коньяк (бренді) три зірочки

386,98

597,3

 

 

коньяк (бренді) чотири зірочки

412,85

645,17

 

 

коньяк (бренді) п’ять зірочок

495,95

692,6

 

 

інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі

386,98

597,3

 

 

 

бренді ординарні, горілки виноградні

374,04

549,84

 

2206 (крім 
2206 00 31 00, 
2206 00 51 00, 
2206 00 81 00 —

сидр і перрі (без додання спирту);

2206 00 39 00, 
2206 00 59 00, 
2206 00 89 00 —тільки збродженінапої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту)

Інші зброджені напої, суміші із збродженихнапоїв та сумішізброджених напоїв з безалкогольними напоями

289,67

 

 

450,15

 

 

2206 00 31 00, 
2206 00 51 00, 
2206 00 81 00

Сидр і перрі (без додання спирту) у скляній тарі місткістю 1 л

 

 

28,47

2206 00 39 00, 
2206 00 59 00, 
2206 00 89 00

Тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту) у скляній тарі місткістю 1 л

 

 

28,47

2204 
(крім 2204 10, 
2204 21 06 00, 
2204 21 07 00, 
2204 21 08 00, 
2204 21 09 00, 
2204 29 10 00)

Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

37

2204 
(крім 2204 10, 
2204 21 06 00, 
2204 21 07 00, 
2204 21 08 00, 
2204 21 09 00, 
2204 29 10 00)

Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

45

2205

Вермути та інші вина виноградні натуральні з додаванням рослинних або ароматизувальнихекстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л

 

 

45

2204 10,
2204 21 06 00, 
2204 21 07 00, 
2204 21 08 00, 
2204 21 09 00, 
2204 29 10 00

Вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л

 

 

79,19

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни залежно від місткості тари та міцності розраховуються:

1.Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна:

-за пляшку горілки 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 79,55 грн. (397,76*0,5*40/100);

-за пляшку віскі 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 159,80 грн. (799*0,5*40/100);

-за пляшку коньяку три зірочки 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 119,46 грн. (597,3*0,5*40/100);

-за пляшку коньяку п’ять зірочок 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 138,52 грн. (692,6*0,5*40/100);

2. Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.  

Тобто, мінімальна роздрібна ціна:

-за пляшку вина виноградного натурального 0,75 літра становить 39,64 грн. (37,00*0,75/0,7);

-за пляшку вина виноградного натурального з доданням спирту 0,75 літра становить 48,21 грн. (45,00*0,75/0,7);

Крім цього, відповідно до УКТЗЕД код 2204 10 – це «вина ігристі»,  мінімальна роздрібна ціна вин (2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00) у скляній тарі місткістю 0,7 літра або 0,75 літра з 9 вересня становитиме 79,19 грн.

 

Внесені зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку

15.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.07.2017 за №879/30747 (далі – Наказ №595).

Наказом №595 у новій редакції викладена форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919.

Зміни, внесені до Декларації, зумовлені набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, до критеріїв визначення вартості транспортного засобу включено тип пального.

Нагадаємо, що згідно з п.п.267.6.4 ПКУ таку Декларацію подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Наказ №595 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 15.08.2017 №64.

Якщо житлова або нежитлова нерухомість розміщені в різних населених пунктах, для проведення звірки фізична особа-платник податку на нерухоме майно може звернутись до фіскального органу за місцем проживання

Фізична особа власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних щодо таких об’єктів може звернутись до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Така звірка даних проводиться щодо:

-об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

-розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

-права на користування пільгою із сплати податку;

-розміру ставки податку;

-нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, фіскальний орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Про зміну прізвища та місця проживання фізичній особі слід повідомити податкову протягом місяця з дня змін

Відповідно до п.70.7 ст. 70 р. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 р. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно.
          Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 2 р. IX Положення).
          Якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто ( п. 9 р. IX Положення).
Згідно з п. 3 р. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.
          Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини (п 8 р. IX Положення).
          Cлід зазначити, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися для подання Заяви за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП про зміну даних, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

 

 

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаю вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваюсь, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

Голова Зачепилівської районної державної адміністрації

А.Л. Конопля

Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди