64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Міжрегіональне управління НАДС у Харківській та Сумській областях інформує

Щодо проблемних питань, які виникають при призначенні, поданні та затвердженні переліку посад працівників, державних органів,які виконують функції з обслуговування

 

********

Деякі  питання здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері державної служби при оскарженні висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності

 

Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вважає за необхідне звернути особливу увагу на те, що:

-        висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 Закону України « Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі – Закон);

-        у разі незгоди із висновком, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, державний службовець у місячний строк з дня, коли його ознайомлено з результатами оцінювання, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та фактів, які спростовують критерії згаданому балу у порядку, встановленому ч.1 статті 11 Закону та п.42-42 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640 (далі – Постанова 640);

Таким чином, державний службовець, який оскаржує висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може оскаржити його до керівника державної служби у місячний строк з дня ознайомлення з результатами оцінювання.

Керівник державної служби має розглянути таку скаргу у порядку, встановленому частинами 2-3 статті 11 Закону;

-        у разі неотримання в установлений частиною третьою статті 11 Закону строк (20 днів) обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до центрального виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч.4 статті 11Закону).

Скарга має відповідати вимогам, встановленим Порядком розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальними органами скарг державних службовців категорій «Б» і «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорій «Б» і «В» наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19.06.2018 №149 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2018 №811/32263, а також Постанови 640.

Крім того слід звернути увагу, що оскарженню підлягає лише негативна оцінка. Не підлягає оскарженню процедура оцінювання і т.і.;

-                     за результатами розгляду скарги Національне агентство України з питань державної служби надає державному службовцю вмотивовану відповідь не пізніше 20 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення прав державного службовця направляє відповідному державному органу обов’язкову для виконання вимогу про усунення відповідних порушень (ч.5 ст.11 Закону).

Таким чином, остаточна відповідь за результатами розгляду скарги має бути надана не пізніше 20 календарних днів.

Звернути увагу, що у даному випадку порушення полягатиме у неналежному розгляді керівником державної служби скарги державного службовця відповідно до вимог статті 11 Закону або ненаданні відповіді у встановлений строк.

У такому випадку вимога має бути направлена про усунення відповідних порушень: розглянути скаргу у відповідності до вимог законодавства (якщо, відповідь не ґрунтується на нормах права) або зобов’язання надати відповідь (якщо керівником державної служби не надано державному службовцю відповідь протягом 20 календарних днів);

-                     у разі, якщо негативна оцінка виставлена керівником державної служби, державний службовець може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо Національного агентства України з питань державної служби (ч.6 статті 11 Закону).

 

Слід звернути увагу, що така скарга може бути подана особою, для якої безпосереднім керівником є керівник державної служби, наприклад керівник самостійного структурного підрозділу(категорія «Б»), або головний спеціаліст (категорія «В»), який підпорядковується безпосередньо керівнику державного органу(керівнику апарату) тощо.

 

У такому випадку скарга має бути подана та розглянута відповідно до Порядку проведення службового розслідування Національним агентством України з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №393.

 

-                     у разі проведення службового розслідування за скаргою та виявленні порушень, направляється вимога про зобов’язання суб’єкта призначення скасувати висновок щорічного оцінювання (повністю або частково).

 

-                     у разі виявлення порушень, винні у порушенні посадові особи повинні бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом, порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав – усуненню (абз.2, ч.7 ст. 11 Закону).

 

********

Щодо застосування  вимог статті 84 Закону України «Про державну службу» у випадку звільнення державного службовця після набрання рішення суду про притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності.

Міжрегіональне управління НАДС у Харківській та Сумській областях вважає за необхідне звернути особливу увагу на те, що відповідно до статті 84 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі-Закон), підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є:

1) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України;

2) набуття громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави;

5) наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

2. У випадках, зазначених у пунктах 1-4 частини першої вещезазнченої  статті, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 Закону.

Державна служби припиняється у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за чинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, повязаною з виконанням функцій держави (пункт 4 зазначеної статті Закону).

Зазначена підстава припинення державної служби застосовується за сукупності таких умов: 1) наявність обвинувального вироку суду щодо державного службовця, 2) за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністью, повязаною з виконанням функцій держави, 3) що набрав законної сили.

При цьому сам факт вчинення будь-якого умисного злочину є достатнім для визнання особи такою, що не заслуговує перебувати на державній службі. Оскільки це означає, що особа усвідомленно порушує закон, у той час як державний службовець покликаний дотримуватися закону та захищати його права.

Варто зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання нею повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Також, необхідно зазначити, що  законодавством про державну службу чітко визначено строк, з якого необхідно проводити розрахунок для звільнення державного службовця за рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідності, а саме набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Інших строків законодавством не встановлено.

Що стосується питання застосування норм Кодексу законів про працю України при звільненні державного службовця з державної служби у зв’язку з набранням законної сили рішення суду про притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, то необхідно застосовувати в першу чергу норми Закону України «Про державну службу», так як пунктом 1 статті 3 Закону передбачено,  що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Також звертаємо Вашу увагу на те, що на офіційному сайті Національного агентства України з питань державної служби (https://nads.gov.ua/page/rozyasnennya-shchodo-zastosuvannya-zakonodavstva-z-pytan-derzhavnoyi-sluzhby) у рубриці «Роз’яснення  щодо застосування законодавства з питань державної служби»  розміщено роз’яснення від 29  серпня 2018 року № 56-р/з « Підстави для припинення державної служби: втрата права на державну службу або його обмеження».

 

*********

Щодо заробітної плати державного службовця, встановлення надбавок  та премій відповідно до чинного законодавства

Відповідно до статті 50 Закону заробітна плата державного службовця складається, зокрема, з надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Статтею 52 Закону передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.

Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Пунктами 3-5 розділу І «Загальні положення» Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерства соціальноїполітики України від 13 червня 2016 року № 646, зареєстрованим в Міністерствіюстиції України30 червня 2016 року за № 903/29033, передбачено, що державним службовцям можуть встановлюватись такі види премій:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.

Вид преміювання, передбаченого підпунктом 2 цього пункту, визначає керівник державної служби у державному органі залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу.

Встановлення премій державним службовцям проводиться керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого ним положення про преміювання, розробленого згідно з цим Типовим положенням і погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Розмір премії державного службовця встановлюється керівником державної служби в державному органі шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

Згідно із частиною другою статті 54 Закону державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2016 року № 500, рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.

 

 

Практичні питання дотриманням законодавства у сфері державної служби при прийнятті рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення.

При кваліфікації дисциплінарними комісіями певних видів дисциплінарних проступків можуть існувати особливості доведення обставин, які мають бути встановлені для вирішення питання про наявність або відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку.

Так, при розгляді дисциплінарної справи за п. 12 частини першої статті 65 Закону - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, слід враховувати, що законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин (ухвала Колегії суддів Верховного Суду України від 19 жовтня 2011 року (категорія справи № 6-56708св10). Тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, дисциплінарні комісії повинні виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази відповідно до ст. 57 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, опитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.   

При цьому відсутність працівника може підтверджуватися (наприклад) не тільки лікарняним листком чи довідкою медичної установи, а й показаннями свідків та іншими доказами.

Під час визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією мають бути встановлені та досліджені обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, зокрема ті, які можуть свідчити про поважність причин відсутності державного службовця на службі, а не відповідність (наприклад) медичної довідки вимогам правових актів Міністерства охорони здоров’я України та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. При цьому відповідність чи невідповідність зазначеним вимогам такої довідки не слід розглядати як вирішальну обставину.

Також слід звернути увагу, що відповідно до Порядку повідомлення державним службовцем про свою відсутність, відповідно до Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 03.03.2016 № 50 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 березня 201 6 року за № 457/28587, державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

Таким чином, обов’язок державного службовця повідомити свого безпосереднього керівника про свою відсутність передбачає, що державному службовцю необхідно, з урахуванням обставин, у яких він перебуває, пересвідчитись, що інформація отримана безпосереднім керівником, та одержати згоду на відсутність.

Разом з тим, необхідно враховувати, що проведення службового розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування - стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, дисциплінарною комісією, утвореною відповідно до статті 69 Закону «Про державну службу» для розгляду дисциплінарних справ та проведення службових розслідувань в порядку, передбаченому статтею 71 цього Закону, законодавством не передбачено.

Дія порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, не поширюється на державних службовців, крім випадку проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією Правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов’язки.

Для проведення службового розслідування у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, керівником органу приймається рішенням щодо проведення службового розслідування та визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування.

Згідно із частиною першою статті 71 Закону з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування: проводиться обов’язково.

Відповідно до частини другої зазначеної статті службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», проводиться НАДС, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», - дисциплінарною комісією у державному органі.

Отже, службові розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», проводяться дисциплінарною комісією у державному органі, утвореною керівником державної служби у кожному державному органі. Інших процедур проведення службового розслідування стосовно державного службовця Законом не передбачено.

Враховуючи викладене, службове розслідування за вимогою державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри (п. 14 ст. 7 Закону) має проводитися дисциплінарною комісією за рішенням керівника державної служби в рамках дисциплінарного провадження.

Звернути увагу, що під час формування дисциплінарної справи слід виходити з того, що визначальним є змістовне наповнення матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі, а також пояснень, чи інших документів (копій), а не формальна наявність у справі документів з тим чи іншим найменуванням.

Наприклад, для оцінки на відповідність положенням статті 73 Закону висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині належного формування дисциплінарної справи вирішальне значення має не сам лише факт того, що відповідний документ міститься у дисциплінарній справі та внесений до відповідного опису матеріалів, а його зміст - доведеність дисциплінарного проступку, його характер, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби тощо.

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

 

НАКАЗ

 

16.03.2018

м. Київ

N 62

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 квітня 2018 р. за N 437/31889

 

Про внесення змін до Порядку визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В"

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу" та пункту 9 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 500

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Внести зміни до Порядку визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", затвердженого наказом НАДС від 06 квітня 2016 року N 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 року за N 647/28777, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Генеральному департаменту з питань управління персоналом на державній службі забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови НАДС відповідно до розподілу обов'язків.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Голова

К. О. Ващенко

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Національного агентства

     України з питань державної служби
     06 квітня 2016 року N 72
    (у редакції наказу Національного      агентства України з питань державної служби
від 16 березня 2018 року N 62)

                      Зареєстровано
    в Міністерстві юстиції України
    11 квітня 2018 р. за N 437/31889

 

ПОРЯДОК
визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В"

1. Цей Порядок встановлює процедуру визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В" (далі - спеціальні вимоги).

2. Спеціальні вимоги визначає суб'єкт призначення шляхом затвердження умов проведення конкурсу за формами, визначеними Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 246.

3. За змістом спеціальні вимоги є описом вимог до досвіду роботи осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", їх освіти, компетентностей, професійних знань, необхідних для ефективного виконання обов'язків за відповідною посадою державної служби.

При цьому спеціальні вимоги щодо освіти та досвіду роботи можуть мати уточнюючий характер щодо галузей знань та/або спеціальностей, за якими здобуто вищу освіту, досвіду роботи у конкретній сфері.

4. Спеціальні вимоги визначаються з урахуванням вимог спеціальних законів, що регулюють діяльність відповідного державного органу, положення про державний орган, завдань та змісту роботи, яку зобов'язаний виконувати державний службовець відповідно до положення про структурний підрозділ та посадової інструкції.

Спеціальні вимоги описуються з рівнем деталізації, достатнім для відбору осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, з одночасним встановленням компонентів кожної такої вимоги.

5. Для осіб, які претендують на зайняття посад державної служби з однаковими посадовими обов'язками, визначаються однакові спеціальні вимоги.

6. Спеціальні вимоги розробляє служба управління персоналом державного органу під час підготовки проекту умов проведення конкурсу. У разі утворення нового державного органу розроблення спеціальних вимог та підготовка проекту умов проведення конкурсу може покладатися на інший структурний підрозділ державного органу до утворення служби управління персоналом.

7. Служба управління персоналом державного органу під час розроблення спеціальних вимог керується:Законом України "Про державну службу";

спеціальними законами;положенням про державний орган;положеннями про структурні підрозділи державного органу; посадовими інструкціями (за наявності);цим Порядком.

8. З метою розроблення службою управління персоналом державного органу спеціальних вимог формується заявка на добір персоналу (додаток), у якій зазначається:інформація про посаду (посади) на підставі положення про державний орган, положення про структурний підрозділ, посадової інструкції, структури, штатного розпису;завдання та обов'язки для певної посади, необхідні для забезпечення ефективного виконання завдань і функцій безпосередньо структурним підрозділом та державним органом в цілому;

вимоги до досвіду роботи, освіти, професійних знань, компетентностей особи, яка здатна ефективно виконувати завдання та обов'язки за посадою.

Для посад з однаковими посадовими обов'язками може формуватись одна заявка із зазначенням кількості посад, на які здійснюється добір персоналу.

9. Заявку на добір персоналу формують:на посади державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, - суб'єкт призначення разом із службою управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс; на посади державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та обіймають посади керівників апаратів місцевих державних адміністрацій, їх заступників; керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій; керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій зі статусом юридичної особи публічного права, - суб'єкт призначення разом із службою управління персоналом відповідної місцевої державної адміністрації; на посади державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів, - суб'єкт призначення разом із службою управління персоналом державного органу; на посади державних службовців, які займають посади державної служби категорії "В", визначені структурою державних органів, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - суб'єкт призначення разом із службою управління персоналом державного органу; на інші посади державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосередні керівники.

10. Заявку на добір персоналу подають до служби управління персоналом державного органу.

11. Служба управління персоналом відповідного державного органу:

аналізує заявку на добір персоналу та на її основі розробляє спеціальні вимоги;готує проект умов проведення конкурсу, який погоджує з особою, яка формувала заявку на добір персоналу, крім випадків формування такої заявки суб'єктом призначення;готує проект наказу про затвердження умов проведення конкурсу, який подає керівнику державної служби / суб'єкту призначення.

 

Директор Генерального
департаменту з питань управління
персоналом на державній службі

                                      Н. О. Алюшина

 

 

                                                                                                                  Додаток
до Порядку визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В"(пункт 8)

 

ЗАЯВКА НА ДОБІР ПЕРСОНАЛУ



Інформація про посаду


Назва посади (із зазначенням найменування структурних підрозділів) та кількість таких посад

 


Структурні підрозділи та/або посади, що знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні

 


Строкове/безстрокове призначення

 


Завдання та обов'язки


Посадові обов'язки

 


Завдання за посадою

 


Сфера відповідальності
(основний напрям роботи за посадою)

 


Особливості роботи (індивідуально, командна робота, проектна робота тощо)

 


Опис зовнішніх зв'язків
(за наявності)

 


Вимоги до особи


Освіта (рівень вищої освіти, галузь знань, спеціальність)

 


Необхідний досвід роботи (на посадах, у відповідній сфері)
(за потреби)

 


Професійні знання

 


Уміння працювати з комп'ютером (рівень користувача, зазначити необхідні спеціалізовані програми, з якими повинна вміти працювати особа)

 


Необхідні ділові якості
(розмістити за пріоритетністю)

 


Необхідні особистісні якості
(розмістити за пріоритетністю)

 

 

ПОГОДЖЕНО
___________________________________________
    (посада керівника самостійного структурного підрозділу)
___________________ ________________________
             (підпис)                                   (ініціали та прізвище)
___ ____________20__ р.

 
____________________________________________
                        (посада особи, яка сформувала заявку)
_____________________ _______________________
                  (підпис)                                    (ініціали та прізвище)
___ ____________20__ р.

     

Примітка. Заявка потребує погодження у разі її формування у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 9 Порядку визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", якщо безпосередній керівник не є керівником самостійного структурного підрозділу.

Приклади якостей особи, які можна використовувати, заповнюючи заявку:

ділові якості - аналітичні здібності, здатність ризикувати, діалогове спілкування (письмове і усне), навички управління, навички контролю, лідерські якості, вміння розподіляти роботу, вміння активно слухати, виваженість, здатність концентруватись на деталях, уміння дотримуватись субординації, стійкість, вміння уступати, адаптивність, вміння вести перемовини, організаторські здібності, навички наставництва, стресостійкість, вимогливість, оперативність, вміння визначати пріоритети, вміння аргументовано доводити власну точку зору, стратегічне мислення, обчислювальне мислення, навички розв'язання проблем, уміння працювати в команді тощо;

особистісні якості - інноваційність, креативність, ініціативність, надійність, порядність, чесність, дисциплінованість, чуйність, тактовність, готовність допомогти, емоційна стабільність, контроль емоцій, комунікабельність, повага до інших, відповідальність, рішучість, автономність, неупередженість, гнучкість, наступність тощо.

 

 

 

 

 

 

 

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаю вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваюсь, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

Голова Зачепилівської районної державної адміністрації

А.Л. Конопля

Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди