64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Я маю право!

19.02.2018 року

У Зачепилівському районі реалізується правопросвітницький проект «Я маю право!».

 

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 638-р «Про реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017 – 2019 роках», в рамках реалізації Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017 – 2019 роках, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.10.2017 № 3743/7, відповідно до Плану заходів з реалізації у Харківській області правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2018 році, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 09.01.2018 № 10, Зачепилівською районною  державною адміністрацією, реалізується правопросвітницький проект «Я маю право!».

Мета проекту – підвищити юридичну грамотність українців та сформувати нову правову культуру в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Проект передбачає не лише інформування громадян про їхні права, а й навчання їх, як ці права захищати. Люди мають отримати чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують, зрозуміти, що держава може бути твоїм партнером, повірити у рівність перед законом для кожного українця.

********

20.03.2018

Роз’яснення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

 

 У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянуто звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України стосовно надання роз’яснення положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строків здійснення окремих етапів об’єднання.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Європейській хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 5 лютого 2015 року № 157) (далі – Закон), «Про місцеві державні адміністрації» (від 9 квітня 1999 року № 586) тощо.

Надання роз’яснення положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строку здійснення окремих етапів об’єднання територіальних громад, зокрема, використання терміну «протягом певної кількості днів», потребувало відповідей на наступні ключові питання.

Чи означає термін «протягом певної кількості днів», який використовується в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» як повністю названий у відповідній нормі закону проміжок часу чи як граничний строк, протягом якого повинні вчинитись певні дії? При цьому Комітетом враховувалась думка фахівців Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Так, розглядаючи вказані питання фахівці Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» звертають увагу на те, що громадське обговорення – це процес, який триває певну кількість днів, а публічний захід, на якому присутні зацікавлені члени територіальної громади і звичайна виправдана тривалість його проведення не перевищує кількох годин, а разом з підготовкою – декількох днів. У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» розкривається як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю. Частиною четвертою статті 5 Закону визначено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою. Окремі форми таких громадських обговорень передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»: громадські слухання (стаття 13), загальні збори (стаття 8). Такі заходи разом з їхньою підготовкою об’єктивно не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів.

З огляду на вказане експерти Асоціації вважають, що зазначений вираз повинен тлумачитися так: проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) разом з його підготовкою повинно бути завершено не пізніш, ніж за 30 днів від початку відліку цього терміну.

Щодо прийняття сільськими, селищними, міськими, обласними радами протягом 30 днів рішень з питань добровільного об’єднання територіальних громад та щодо надання висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією протягом 10 робочих днів (абзац другий частини другої, частини четверта, восьма, дев’ята статті 7 Закону) фахівці Асоціації вважають, що вказаний вираз можна витлумачити лише як граничний строк розгляду питань, бо інакше він суперечить логіці Закону та положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також загальній логіці адміністративної діяльності.

Враховуючи наведене, експерти Асоціації вважають, що вирази «протягом певної кількості днів», що вживаються у Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» мають тлумачитися лише як визначення граничної тривалості часу на вчинення відповідних дій або проведення заходів.

У свою чергу, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у своєму зверненні вказує, що у випадках прийняття рішень органами місцевого самоврядування та наданні висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією терміном «протягом певної кількості днів» позначається граничний строк розгляду встановлених Законом питань, що об’єктивно узгоджується із логікою таких заходів та Закону загалом.

Однак, у випадку проведення громадського обговорення на окремих етапах об’єднання територіальних громад, на думку фахівців Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, термін «протягом певної кількості днів» необхідно розуміти як повністю названий у відповідній нормі Закону проміжок часу, який має бути витрачений на виконання визначених заходів.

Розглядаючи порушені питання, Комітет виходив з такого.

Конституція України використовує поняття строку, який визначається у днях, в частині третій статті 29, частині другій статті 77, частині третій статті 82, частинах третій, сьомій статті 83, пункті 31 частини першої статті 85, частині другій статті 90, частинах другій, п'ятій статті 94, частині п'ятій статті 103, частинах першій, четвертій статті 104 тощо.

Розглядаючи питання в частині перебігу строку здійснення окремих етапів об’єднання територіальних громад, зокрема, терміну «протягом певної кількості днів», що вживається в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», Комітет виходив з того, що в Конституції України закріплено загальний порядок обчислення строків, єдиний для всіх органів влади, – в календарних днях (частина  друга  статті  77,  частина  третя  статті 82,  пункт 31 частини першої статті 85, частина друга статті 90 та ін.). За загальним правилом у строк, що визначається у днях, зараховуються всі дні його перебігу. Але якщо останній день строку припадає  на неробочий день,  то днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

У частині третій статті 5 та частині третій статті 6 Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» конкретизується як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю.

Крім того, частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Комітет відзначає, що громадське обговорення може проводитись в різних формах, зокрема, передбачених статтею 8 та статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у формі загальних зборів громадян, громадських слухань або в інших формах, визначених місцевою радою (конференція, форум, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація тощо).

Комітет звертає увагу, що окремі форми громадського обговорення (загальні збори громадян, громадські слухання та ін.) не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів та як правило проводяться протягом одного неробочого дня.

Враховуючи зазначене, Комітет вважає, що проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) протягом певної кількості днів слід розуміти як визначення граничного проміжку часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.

При цьому, Комітет звертає увагу, що призначаючи громадське обговорення сільський, селищний, міський голова повинен виходити з необхідності залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників, враховуючи організаційні можливості виконавчих органів ради, а також визначати такі строки проведення громадського обговорення, які б слугували гарантією реалізації права громадян на висловлення власної думки. 

Щодо прийняття сільськими, селищними, міськими, обласними радами протягом 30 днів рішень з питань добровільного об’єднання територіальних громад та щодо надання протягом 10 робочих днів висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією, Комітет вважає, що в даному випадку також йдеться про граничний проміжок часу, в межах якого може бути прийняте відповідне рішення. 

 

Об’єднання територіальних громад: важливі роз’яснення від Мінрегіону

Процес добровільного об’єднання територіальних громад триває попри всі перепони, які неминуче супроводжують його. До недавнього часу на заваді добровільного об’єднання могли стати ситуації, коли об’єднання територіальних громад не було передбачено перспективним планом формування територій громад області або коли в області взагалі перспективний план не затверджено чи коли в результаті добровільного об’єднання передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району. Усі зазначені проблемні питання та деякі інші було вирішено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Далі за текстом — Мінрегіон) у листі від 01.09.16 р. № 7/13-109032 ( Далі за текстом — Лист). У Листі йдеться, що Мінрегіоном було проаналізовано звернення об’єднаних територіальних громад та окремих сільських, селищних, міських рад щодо наслідків добровільного об’єднання територіальних громад, підстав для визнання їх спроможними, ризиків для громад, які об’єдналися не у відповідності до Методики формування спроможних територіальних громад і перспективного плану формування територій громад області, а також випадків відмови окремих обласних державних адміністрацій у наданні висновку щодо відповідності проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад Конституції та законам України та коригуванні перспективного плану формування території області. Мінрегіон нагадав, що відносини, які виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, регулюються Законом України від 05.02.15 р. № 157-VII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» ( Далі за текстом — Закон № 157). Так, нагадаємо, що ст. 4 Закону № 157 визначено основні умови добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст:

1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;

3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території АР Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.

 До того ж ч. 2 цієї ж статті Закону № 157 передбачено, що адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади. Окрім цього, варто пам’ятати, що добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості. Відповідну норму містить ч. 3 ст. 4 Закону № 157. Найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром (ч. 4 ст. 4 Закону № 157). Тож повернемося до Листа. У ньому Мінрегіон також посилається на Методику формування спроможних територіальних громад, затверджену постановою КМУ від 08.04.15 р. № 2144, якою визначаються механізм та умови формування спроможних територіальних громад та порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад АР Крим, області. Мінрегіон зазначив, що одним із головних принципів об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст є принцип добровільності. Також Лист нагадує, що об’єднана територіальна громада вважається утвореною відповідно до Закону № 157 з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови наявності попередньо наданого обласною державною адміністрацією висновку щодо відповідності проекту рішення Конституції та законам України (ст. 7 та 8 Закону № 157). До того ж базовими принципами добровільного об’єднання територіальних громад є також:

1) економічна ефективність;

2) відповідальність.

 Щодо спроможних територіальних громад Методика визначає, яка територіальна громада може вважатися спроможною. Спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатнісамостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сферіосвіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. (п. 2 Методики) Формування спроможних територіальних громад відбувається у такій послідовності:

1) розроблення облдержадміністрацією проекту перспективного плану

2) схвалення проекту перспективного плану обласною радою

3) затвердження КМУ перспективного плану

4) добровільне об’єднання територіальних громад

5) формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад

Як ідеться у Листі, один із найважливіших чинників під час формування спроможної територіальної громади — визначення потенційного адміністративного центру майбутньої об’єднаної територіальної громади. Так, до потенційно спроможних територіальних громад можуть бути віднесені територіальні громади, які об’єднуються навколо:

1) міст обласного значення та населених пунктів, що мають статус районних центрів, та зон їх доступності

2) населених пунктів (сіл, селищ, міст), які раніше мали статус районних центрів та розташовані на відстані більш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від міст обласного значення та населених пунктів, які мають статус районних центрів, та зон їх доступності 3 населених пунктів (сіл, селищ, міст), територія яких не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених відповідно до пп. 1 і 2, які розташовані на відстані не менш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від таких потенційних адміністративних центрів та частково забезпечені інфраструктурою.

Іншим важливим чинником під час формування спроможних територіальних громад, зазначає Мінрегіон, є визначення меж їх території, що визначається з дотриманням таких вимог:

1) територія спроможної територіальної громади має включати території територіальних громад, що входять до її складу, та бути нерозривною

2) спроможні територіальні громади розташовуються у межах території однієї області та у разі можливості одного району, разом з тим Законом № 157дозволено об’єднання суміжних громад, які знаходяться в різних районах і не допускається обмеження їх законних прав.

Об’єднання за перспективним планом

 З приводу добровільного об’єднання за перспективним планом у Листі йдеться про таке. Об’єднання сільських, селищних, міських територіальних громад відповідно до перспективного плану (а у разі його відсутності — відповідно до Методики) дає можливість новоутвореній громаді отримати новий правовий статус територіальної громади з повноваженням міст обласного значення та прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом Тобто для таких бюджетів передбачаються міжбюджетні трансферти з Державного бюджету та здійснюється горизонтальне вирівнювання їх податкоспроможності. Мінрегіон зазначає, що важливим стимулом до об’єднання територіальних громад відповідно до перспективного плану є положення ст. 64 Бюджетного кодексу України, де визначено склад доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із Законом № 157 та перспективним планом формування територій громад, і який значно відрізняється від складу доходів інших місцевих рад. Законом № 157 передбачено державну фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади у разі, якщо її межі повністю відповідають межам, визначеним перспективним планомформування територій громад. При цьому загальний обсяг фінансової підтримки визначається законом про Державний бюджет України і розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад, утворених відповідно до перспективного плану формування територій громад, пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів. Об’єднання у разі відсутності перспективного плану Стосовно добровільного об’єднання територіальних громад в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія цих громад не охоплена схемою перспективного плану, Мінрегіон зазначив наступне. Територіальні громади, що об’єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, коли територія відповідних територіальних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом № 157, можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. У Листі йдеться, що за рішенням КМУ на підставі висновків відповідних обласних адміністрацій до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об’єдналися навколо:

1) міст обласного значення

2) районних центрів

3) населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів

4) населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів

Об’єднання без урахування перспективного плану

 Щодо так званого «вільне об’єднання» Мінрегіоном вказано, що Закон № 157 не зобов’язує територіальні громади об’єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій і не встановлює будь-яких інших обмежень. Увага! У Листі йдеться, що такий формат добровільного об’єднання територіальних громад не суперечить Закону № 157 і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом № 157, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. Разом з тим, зазначає Мінрегіон, територіальним громадам, які вирішили об’єднатися без урахування затвердженого КМУ перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних територіальних громад та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з Державним бюджетом. Щодо державної підтримки таких територіальних громад Мінрегіон вказав наступне. Проте такі об’єднання повинні також розглядатися як позитивні кроки у напрямку оптимізації системи органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об’єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об’єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. З метою часткової фінансової підтримки таких громад у 2017 році Мінрегіоном опрацьовуються пропозиції щодо внесення змін до відповідного законодавства.

Входження до об’єднаної громади громади із суміжного району

Стосовно добровільно об’єднаної територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, у Листі йдеться про таке. Мінрегіон зазначив, що до листопада 2015 року була чинною ч. 9 ст. 7 Закону № 157, якою вказувалося, що, якщо до складу об’єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об’єднаної територіальної громади мало розглядатися обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. Наразі, йдеться у Листі, 4 вересня 2015 року Верховною Радою України до Закону № 157 були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об’єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому ч. 4 ст. 7 Закону № 157. Окрім цього, у Листі зазначено, що 26 листопада 2015 року Верховною Радою України ч. 9 ст. 7 було виключено повністю. Мінрегіон зазначив, що виключення із Закону № 157 норми щодо обов’язкової зміни меж районів у випадку об’єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в тому числі міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об’єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів.

 

 

30.03.2018 року

Звіт Зачепилівської районної державної адміністрації про

 виконання заходів з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

у 2017 – 2019 роках за І квартал 2018 року


№ п/п

 

Зміст заходу

 

Тема заходу

(назва буклету, брошури, статті, семінару, лекції, тощо)

 

Кількісний показник

 

 

Місце проведення (розповсюдження)

(школи, підприємства, організації, тощо)

1.

Підтримка актуальних соціально значимих законодавчих змін по правам громадян (поблоково), проведення інформаційно-просвітницьких кампаній (п.8)

Проведені лекції  на тему «Права громадян України на безоплатну правову допомогу »

Охоплено 38 чоловік

Новомажарівська сільська рада

Бердянський НВК

Леб’язький старостинський округ 

2.

Проведення інформаційно-просвітницьких кампаній щодо правового виховання, подолання правового нігілізму та стимулювання правомірної поведінки у відповідних сферах (поблоково) (п.9)

1. В 2 школах району  проведено Єдиний день правових знань, проведені бесіди з учнями старших класів на теми:

·      Що таке насильство? Куди звертатися у випадку проявів насильства.

·       Показ   відеофільму: «Правда про тютюн»,

·      Кримінальна відповідальність неповнолітніх., 

 

2. Протягом І кварталу 2018 року у загальноосвітніх закладах району проведено консультування з правової тематики:

·    «Торгівля людьми – найжахливіша форма злочинності»

·    «Що таке насильство та його види»

·    «Ми рівні, бо ми того гідні»

1. Охоплено 73 учня, проведені індивідуальні профілактичні бесіди з неповнолітніми, охоплено 3 неповнолітніх    

 

2.Охоплено 115 учнів

Бердянський НВК,

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

Сомівська філія Зачепилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Новомажарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Руновщинська ЗОШ І-ІІІ ступенів

3.

Розробка та розповсюдження серед населення, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів інформаційних друкованих та електронних матеріалів (зокрема, буклетів, бюлетнів, брошур) (п.10)

Розповсюджено буклети з правової тематики:

·  «Пам’ятка з питань реєстрації місця

проживання особи»

·  «Процедура оформлення права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»

·  «Право на звернення до суду за захистом»

·  «Судові інстанції»

·  «Я маю право»

·  «Юстиція відкрита для людей»

 

 

15 буклетів

 

15 буклетів

 

 

15 буклетів

 

15 буклетів

40 буклетів

30 буклетів

 

Територія Зачепилівського району

4.

Висвітлення заходів з реалізації проекту у засобах масової інформації, соціальних мережах та на веб-сайтах (п. 13)

 

Підготовлено статтю до районної газети «Горизонти Зачепилівщини»

 

від 31.03.2018 року №13 «Я маю право»

 

1 стаття

Районна газета «Горизонти Зачепилівщини»

5.

Проведення консультацій жителів сільської місцевості з метою запобігання порушених їх прав, гарантованих Конституцією України та законами у різних сферах життя (п.27)

Проведено консультування учасників АТО та членів їх сімей на теми:

1. «Пільги учасникам бойових дій»

2. «Як отримати пільги на житлово-комунальні послуги»

Охоплено 16 чоловік даної категорії

Малоорчицька с/р

Леб’язький старостинський округ  №3 Зачепилівської селищної ради

6.

Забезпечення прав учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб шляхом розробки інформаційних матеріалів, інформування у засобах масової інформації та надання консультацій через громадські приймальні створені при головних територіальних управліннях юстиції (п.39)

Розповсюджено інформаційні матеріали серед учасників АТО та ВПО:

·   «Адвокація та правова допомога ВПО в Україні. Отримайте безкоштовну юридичну допомогу та захистіть свої права»

·   «Адвокація та правова допомога ВПО в Україні. Перетин ліній зіткнення»

·   «Корисна інформація для учасників АТО»

·   «На допомогу захисникам Батьківщини»

·   «Пільги та гарантії для учасників АТО»

 

Підготовлено інформацію на офіційний сайт  Зачепилівської районної державної адміністрації:

-         від 13.02.2018 року «Збільшені виплати переміщеним особам»;

-         від 20.03.2018 року «Санаторно-курортний відпочинок учасників АТО»;

-         від 20.03.2018 року «Як отримати щорічну разову грошову допомогу  до 5 травня».

 

 

Підготовлено статті до районної газети «Горизонти Зачепилівщини»:

-         від 13.01.2018 року №2 «До уваги осіб з інвалідністю щодо забезпечення протезно-ортопедичними виробами» (очікується до опублікування);

-         від 24.03.2018 року №12 «Санаторно-курортний відпочинок учасників АТО»;

-         від 24.03.2018 року «Як отримати щорічну разову грошову допомогу  до 5 травня».

 

 

10 буклетів

 

 

 

10 буклетів

 

10 буклетів

 

10 буклетів

10 буклетів

 

1 стаття

1  стаття

1 стаття

 

 

1 стаття

 

1 стаття

1 стаття

 

 

Територія Зачепилівського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Офіційний сайт  Зачепилівської районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

Районна газета «Горизонти Зачепилівщини»

**************

05.04.2018

Землі сільськогосподарського призначення: передача від держави у власність ОТГ

Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського та іншого призначення за межами населених пунктів у власність територіальних громад, надання територіальним громадам можливості вирішувати долю земель будь-яких категорій, що розташовані на їх території, було та залишається на сьогодні одним із найбільш актуальних питань розвитку місцевого самоврядування.

Означене питання врегульоване у короткому розпорядженні КМУ від 31.01.2018 № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад».

Так, відповідно до вказаного розпорядження № 60-р Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру доручено починаючи з 01.02.2018 забезпечити:

1

-                       формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 ЗК

2

-                       передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність ОТГ після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок

3

-                       здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»)

 

 

Етапи передачі земельних ділянок

 

Тож перший етап — укладання головами ОТГ із територіальним органом Держгеокадастру (головними управліннями в областях) Меморандуму про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність ОТГ.

Зразок меморандуму можна знайти за посиланням на сторінку в мережі Інтернет otg.land.gov.ua, де власне наводяться й інші документи, які супроводжують процес передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність.

План-графік передачі земельних ділянок ОТГ у 2018 році наведений також на вказаній сторінці.

Другий етап — звернення ОТГ до територіального органу Держгеокадастру в області з клопотанням про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність.

Зразок такого клопотання можна знайти за посиланням:

http://otg.land.gov.ua/bundles/gromada/doc/decision.doc.

При цьому клопотанню має передувати рішення сесії сільської, селищної, міської ради відповідної ОТГ про звернення до територіального органу Держгеокадастру, яке в силу вимог ст. 26 Закону № 280 повинно прийматись виключно на пленарному засіданні відповідної ради. Вказане рішення разом із графічними матеріалами, на яких зазначені земельні ділянки, які бажає отримати у власність територіальна громада, є додатками до клопотання.

Увага! Слід зазначити, що уповноважити звернутись до територіального органу Держгеокадастру із клопотанням можна не тільки виконавчий комітет.

Як зазначено у зразку, уповноважити на звернення також й відповідного сільського, селищного, міського голову ОТГ.

Третій етап — видання територіальним органом Держгеокадастру наказу про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території відповідної ОТГ.

Відповідно до ст. 35 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій»4 інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру тощо.

Проведення інвентаризації земель в даному випадку полягає у необхідності формування земельних ділянок, тобто визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК). Відповідно до норм, встановлених ст. 117 ЗК, передаватись із державної власності у комунальну і навпаки можуть виключно земельні ділянки як об’єкти цивільних прав.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 791 ЗК земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За приписами ч. 2 – 4 ст. 791 ЗК формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджено постановою КМУ від 23.05.2012 № 513. Згідно з п. 1 вказаного документа за результатами інвентаризації земель складається технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.

Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації, в якому відображаються вартість і строк виконання робіт із землеустрою, що не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (п. 11 Порядку № 513).

Замовником є територіальний орган Держгеокадастру, фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів Держгеокадастру, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи. Наразі Держгеокадастру доручено терміново підготувати відповідні зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, затвердженого постановою КМУ від 09.03.2011 № 219.

Строк укладання договору із виконавцем — один день з дня видання наказу про проведення інвентаризації земель. Виконавцем виступатиме Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі його регіональних філій.

Вимоги щодо складу і змісту технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель встановлені ст. 57 Закону № 858.

Четвертий етап — розроблення та погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, обов’язкова державна експертиза документації із землеустрою (у випадках, встановлених законом), реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, затвердження відповідної документації із землеустрою.

В силу положень ст. 30 Закону № 858 погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому ЗК, цим Законом. Так, відповідно до ч. 13 ст. 186 ЗК технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації.

У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується в порядку, встановленому ст. 1861 цього Кодексу.

Отже, процедура погодження в даному випадку буде проходити в порядку, встановленому ст. 1861ЗК.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель підлягає обов’язковій експертизі землевпорядної документації виключно у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель (ст. 9 Закону України 17.06.2004 № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації»).

Згідно з п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або ОМС (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п.п. 49 – 54 цього Порядку.

Державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі забезпечуватиме територіальний орган Держгеокадастру.

Після державної реєстрації земельних ділянок, сформованих внаслідок інвентаризації земель, в Державному земельному кадастрі здійснюється затвердження технічної документація із землеустрою щодо інвентаризації земель замовником відповідної документації.

П’ятий етап — реєстрація права власності держави в особі територіального органу Держгеокадастру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі ст. 117 ЗК передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи ОМС, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи ОМС про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

Оскільки у наказі територіального органу Держгеокадастру щодо передачі земельних ділянок із державної власності у комунальну власність мають зазначатись обтяження речових прав (а отримання відомостей щодо обтяжень речового права на земельні ділянки є можливим виключно у разі наявності зареєстрованого речового права за державою у відповідності до Закону України 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»6, зареєстрованих обтяжень на вказані земельні ділянки), етап державної реєстрації речового права на земельні ділянки за державою є обов’язковим.

В обґрунтування вказаного слід звернути увагу на ч. 4 ст. 5 вищеназваного закону, у відповідності до якої будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із ст. 122 ЗК передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг із Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Шостий етап — видача територіальним органом Держгеокадастру наказу «Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність ОТГ», складання та підписання акта приймання-передачі земельних ділянок за кадастровими номерами.

Тож відповідний наказ (додаток до наказу) міститиме перелік земельних ділянок із зазначенням їх кадастрових номерів, місця розташування, площі, цільового призначення, відомостей про обтяження речових прав на земельні ділянки, обмеження у їх використанні.

Слід також звернути увагу, що за вимогами ч. 3 ст. 117 ЗК до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

Отже, земельні ділянки, що перебувають, зокрема, у постійному користуванні державних сільськогосподарських підприємств (а це часто значні земельні площі), не підлягатимуть передачі у комунальну власність.

Разом з тим, перебування земельної ділянки державної власності у користуванні інших осіб, в тому числі на умовах оренди (окрім користування земельними ділянками державних підприємств), не перешкоджатиме їх передачі у комунальну власність ОТГ.

Така можливість випливає із положень ст. 1481 ЗКст. 31 Закону України 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі»7.

Нормами ст. 1481 ЗК передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов’язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Посадовим особам ОТГ також слід взяти до уваги таке.

Особа, яка набула права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 1481 ЗК та ч. 5 ст. 31 Закону № 161.

Так, особа, яка набула права власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

1

-                       кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки

2

-                       найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника

3

-                       місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси

4

-                       платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі)

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під підпис.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

Тобто, перехід права власності до ОТГ на земельні ділянки, що перебувають у користуванні інших осіб, тягне за собою певні обов’язки для ОМС та посадових осіб територіальної громади щодо повідомлення користувачів земельних ділянок про зміну власника земельних ділянок.

Зміна власника не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (див. ст. 141 ЗК), для припинення, розірвання договору оренди землі (див. ст. 31, 32 Закону № 161). Такий перехід права власності від держави до територіальної громади жодним чином не буде обтяжувати користувачів, орендарів та створювати для них додаткові обов’язки.

Виключно за згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

І нарешті, сьомий етап — державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки за ОТГ.

Статтями 125, 126 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952.

Рішення органів виконавчої влади чи ОМС про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (абз. 4 ч. 1 ст. 117 ЗК).

Проблемне питання

На завершальному етапі процедури передачі земель з державної у комунальну власність може виникнути питання щодо необхідності прийняття радою (після видання наказу ГУ Держгеокадастру в області, але до підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, або до видання такого наказу) ще одного рішення ради про прийняття конкретних (сформованих) земельних ділянок у комунальну власність та доручення сільському, селищному, міському голові або інший посадовій особі ОМС підписати акт приймання-передачі земельних ділянок з Головним управлінням в області та вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації речових прав на такі земельні ділянки за громадою.

 

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаю вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваюсь, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

Голова Зачепилівської районної державної адміністрації

А.Л. Конопля

Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди